Росія не готується до бойових дій проти європейських країн, заявив глава Кремля Володимир Путін під час пресконференції, трансляцію якої вели російські медіа. За його словами, Москва не має ані планів, ані підстав, ані реальних мотивів для загострення ситуації з Європою. Водночас він звинуватив країни Балтії — Литву, Латвію та Естонію — у «порушенні прав російськомовного населення».
Путін стверджує, що Росія нібито знає про такі порушення, але реагує на них виключно в межах гуманітарного права та міжнародних норм. «Ми знаємо, що там, у прибалтійських країнах, порушуються права російськомовного населення. Але ми вже знаємо, як реагувати, і ми виробили певний підхід до цього. Ми реагуємо у гуманітарному плані, у плані міжнародного права», — заявив він. Жодних конкретних доказів чи прикладів таких порушень він не навів.
Окремо російський лідер прокоментував напружену безпекову ситуацію в Європі. Заяви країн Європейського Союзу про загрозу з боку Росії він назвав цілеспрямованим роздуванням та провокацією. «Я хочу ще раз підкреслити: ми не готуємося до будь-яких бойових дій з Європою. У нас немає таких планів і немає підстав, що найголовніше. Немає жодних реальних мотивів для загострення ситуації з Європою», — наголосив Путін.
За його версією, влада ЄС навмисно вводить в оману європейців, аби «використовувати українців як гарматне м'ясо». Ця теза вписується в ширшу риторику Кремля, який систематично заперечує власну відповідальність за загострення відносин із Заходом і перекладає її на європейські уряди та Київ.
Путін також торкнувся теми мирних переговорів. Він заявив, що Росія нібито була готова відновити діалог з Україною після так званих «виборів», але Київ, за його словами, спробував завдати ударів по Москві та атакував виборчі дільниці. Зокрема, він згадав ніч з 19 на 20 вересня. Крім того, Путін сказав, що всі пропозиції щодо мирного врегулювання вже «на столі», але Росія ще має вирішити, що відповідає її інтересам.
Ці заяви пролунали на тлі активізації гібридних атак Росії в Європі. Зокрема, у Польщі розслідують підпал наземної станції супутникового зв'язку Starlink, який стався ввечері 23 вересня у Волі Кробовській. Польська прокуратура кваліфікувала це як диверсію та терористичний злочин, скоєний в інтересах російських спецслужб. Речник Національної прокуратури Пшемислав Новак заявив, що наявні докази, зокрема записи з камер спостереження, вказують на умисний підпал, а метою було порушення інтернет-з'єднання Starlink у Польщі та інших країнах Центральної і Східної Європи.
Західні медіа та експерти з безпеки попереджають, що Кремль готує нову хвилю диверсій і замахів у країнах НАТО. Аналітики фіксують різке загострення «тіньової війни» Росії проти європейських держав, де під прицілом опиняються залізниці, мости, системи зв'язку та прикордонні об'єкти. Головною метою Кремля залишається дестабілізація та пошкодження критичної, транспортної й логістичної інфраструктури, яка забезпечує допомогу Україні.
Таким чином, заяви Путіна про відсутність планів воювати з Європою контрастують із реальними інцидентами, які європейські правоохоронці розслідують як диверсії на замовлення російських спецслужб. На цьому тлі звинувачення на адресу країн Балтії виглядають як спроба Кремля перевести увагу на нібито гуманітарні проблеми та легітимізувати власний вплив у регіоні.