Великі рекламодавці середнього рівня починають масово впроваджувати штучний інтелект для виробництва цифрового креативу. Про це свідчить досвід трьох різних брендів — мережі готелів Wyndham Hotels & Resorts, споживчої healthcare-компанії Opella та букмекерського бренду BetMGM. Їх об'єднує широкий портфель продуктів і потреба швидко створювати велику кількість рекламних активів для їх просування.
Усі три компанії формують внутрішні креативні команди, навчені використовувати ШІ для масового виробництва цифрових креативів. Ці активи поєднуються з даними про ефективність медіа, що дозволяє коригувати наступну кампанію або ітерацію. За інформацією Digiday, це ознака того, що масштабоване ШІ-виробництво креативу стає звичайною практикою серед рекламодавців «верхнього середнього» сегмента.
Раніше піонерами в масштабуванні ШІ-продакшену були компанії з провідними медійними та маркетинговими бюджетами — такі як Unilever, Coca-Cola та L'Oréal. Тепер рекламодавці поза цим пантеоном починають будувати аналогічні спроможності. Це означає, що технологія перестає бути диференціатором для обраних і стає базовою вимогою для конкурентної гри.
Для українського ринку цей тренд має практичне значення. По-перше, великі міжнародні бренди, представлені в Україні, швидше за все, почнуть вимагати від локальних агенцій та продакшенів відповідних компетенцій — уміння генерувати та тестувати креативи в рази швидше. По-друге, українські компанії середнього розміру з широким асортиментом (ритейл, фінанси, телеком, e-commerce) можуть наслідувати цю модель, особливо з огляду на обмежені бюджети та потребу в персоналізації.
Ключовий елемент — не просто генерація зображень чи текстів, а інтеграція ШІ-продакшену з даними про результативність. Це дозволяє швидко відсіювати неефективні варіанти та масштабувати ті, що працюють. Для українських команд це означає необхідність налагоджувати збір даних на рівні кампаній і будувати процеси, де креатив і аналітика не розділені, а працюють в одному циклі.
Окремо варто зазначити, що йдеться про внутрішні команди, а не про повний аутсорс. Це підвищує вимоги до інхаус-маркетингу: потрібні люди, які розуміють і ШІ-інструменти, і медійні метрики. Для українського ринку це також сигнал для агенцій — або інтегрувати ШІ у свої послуги, або ризикувати втратити клієнтів, які заберуть цю функцію всередину.
Наразі немає даних про те, чи використовують ці бренди конкретні ШІ-платформи, чи йдеться про власні розробки. Однак сам факт, що компанії з різних галузей — гостинність, охорона здоров'я, бетинг — рухаються в одному напрямку, свідчить про зрілість підходу. Для українських продакт-команд і маркетологів це привід переглянути власні процеси виробництва креативу та оцінити, скільки часу і ресурсів можна вивільнити за рахунок ШІ.