Різке зростання дохідності французьких державних облігацій стало головним ризиком для ралі на європейських фондових ринках. Дохідність 10-річних паперів Франції підскочила до найвищого рівня з 2002 року, а спред до аналогічних німецьких бундів розширився до максимуму з часів боргової кризи єврозони 2011 року. Хоча згодом ці показники дещо відкоригувалися, фундаментальні проблеми другої за розміром економіки єврозони залишаються незмінними.
Інвестори дедалі більше закладають у ціни зростання ймовірності дефолту Франції. Причини — слабке зростання ВВП, дефіцит бюджету на рівні близько 5,4% ВВП та стрімке збільшення витрат на обслуговування боргу. Співвідношення боргу до ВВП, за прогнозами, зросте до 122% наступного року з 119% цього року. Останній урядовий план не зміг зупинити зростання дохідності, оскільки інвестори сумніваються в його реалістичності.
За словами нобелівського лауреата з економіки Пола Кругмана, боргова криза у Франції тісно пов'язана з масовими студентськими протестами, які охопили країну. У своєму дописі в Substack він зазначив, що високий борг і дефіцит, які підвищують дохідність французьких облігацій, не є унікальною проблемою єврозони, адже США страждають від тих самих фіскальних гріхів. Однак Франція вирізняється серед фіскально неблагополучних країн своєю нездатністю реалістично підійти до питання пенсійного віку.
Офіційний пенсійний вік у Франції, коли працівники можуть отримувати повну пенсію, у 2023 році становив лише 62 роки, тоді як середній фактичний вік виходу на пенсію був найнижчим у Західній Європі — 60,4 року. Спроба президента Емманюеля Макрона підвищити пенсійний вік до 64 років наштовхнулася на потужний політичний опір і застопорилася. Лідерка ультраправих Марін Ле Пен, яка є фаворитом на майбутніх президентських виборах, обіцяє повернути офіційний пенсійний вік до 62 років, а раніше пропонувала знизити його до 60.
Кругман наголошує, що фіскальний тиск, значною мірою спричинений щедрою державною пенсійною системою, призвів до скорочення інших видатків, зокрема на освіту. «Франція фактично надає великі субсидії старшим французам за рахунок усіх інших. Масові національні студентські демонстрації не повинні викликати подиву», — написав він. На його думку, фінансові ринки вважають, що «фантазійна економіка» є наразі більшою проблемою для Франції, ніж для решти світу.
Стратеги Macquarie Тьєррі Візман і Гарет Беррі також пов'язують боргову кризу зі студентськими протестами. У своїй записці вони попередили, що чим довше триватимуть протести, тим імовірніше уряд поступиться й схвалить додаткові видатки, що лише погіршить боргову ситуацію. Це підвищить дохідність французьких облігацій, зробивши запозичення для фінансування цих видатків ще дорожчими, і таким чином поглибить проблему, на яку скаржаться протестувальники.
«Франція скочується до повномасштабної громадянської кризи через політичну поляризацію, яка досі проявлялася переважно в політичній площині та на виборчих дільницях», — зазначили аналітики. Вони вважають, що між зростанням дохідності французького боргу та вуличними заворушеннями останніх днів можна провести прямий і самопідсилювальний причинно-наслідковий зв'язок.
Для європейських фондових ринків це створює додатковий тиск. Зростання дохідності облігацій підвищує вартість капіталу для компаній, зменшує привабливість акцій порівняно з борговими паперами та посилює загальну невизначеність. Якщо ситуація з французьким боргом погіршиться, ралі на європейських біржах може опинитися під загрозою, адже інвестори переоцінюватимуть ризики, пов'язані з другою за величиною економікою єврозони.