Бум штучного інтелекту понад рік підтримував зростання економіки США, однак, за оцінками аналітиків, ця підтримка вже наближається до піку. Головний економіст Goldman Sachs Ян Хатціус вважає, що імпульс від ШІ досягне максимуму наприкінці 2026 або на початку 2027 року. Головний економіст Apollo Торстен Слок, у свою чергу, зазначає, що очікувана віддача від інвестицій у ШІ поза технологічним сектором так і не з’явилася.
«Попри масові інвестиції та широкий ажіотаж навколо штучного інтелекту, ця технологія не принесла корпоративній Америці поза межами технологічного сектору жодної фінансової віддачі», — написав Слок у записці в суботу. Хатціус, своєю чергою, у понеділок повідомив клієнтам, що імпульс від буму ШІ може досягти піку ще до того, як занепокоєння щодо стійкості інвестиційного буму в останні тижні посилилися.
Хатціус називає ШІ одним із кількох чинників, які зміщують ризики для зростання донизу. Ціни на бензин, дизельне пальне, авіагас, а також природний газ у Європі та Азії повернулися поблизу або вище своїх максимумів березня і квітня через побоювання нової ескалації на Близькому Сході. Довгострокові процентні ставки в середньому зросли приблизно на 100 базисних пунктів на кривих дохідності розвинених ринків з початку 2026 року. Хатціус частково пояснює це зростання великим дефіцитом бюджету та «позиками, пов’язаними зі ШІ», і оцінює, що за збереження цієї тенденції вона сукупно знижуватиме ВВП на 0,6%.
Інвестиції в ШІ, за словами Хатціуса, все ще зростають швидкими темпами. Однак він очікує, що їхня частка у ВВП сповільниться протягом наступного року. Разом із згасанням стимулу від минулорічного збільшення податкових знижок на амортизацію в США це стримуватиме зростання капітальних витрат, особливо в Сполучених Штатах. Закон «One Big Beautiful Bill» відновив 100-відсоткову бонусну амортизацію, яка дозволяє компаніям одразу списувати витрати на обладнання.
Бум також вплинув на споживачів через фондовий ринок. Goldman оцінює, що так званий «ефект багатства» від ШІ додав за минулий рік 0,4 процентного пункту до зростання споживчих витрат у США, або 0,25% ВВП. Хатціус очікує, що цей ефект зменшиться протягом наступного року. Сповільнення буде поступовим, якщо акції працюватимуть відповідно до «помірно оптимістичних» очікувань стратегів Goldman, і різким, якщо акції, пов’язані зі ШІ, продовжать падати.
Записка Слока пояснює, чому ефект виявився настільки зосередженим. За його даними, виручка на одного працівника з поправкою на інфляцію та маржа прибутку зростають у так званій «Magnificent 7», тоді як у решти компаній індексу S&P 500, яку він називає S&P 493, вони залишаються незмінними. Не видно й підвищення продуктивності: Слок посилається на показник сукупної факторної продуктивності з поправкою на використання, який розраховує Федеральний резерв Сан-Франциско.
«Оскільки це не впливає на прибуток, основна корпоративна Америка стримує витрати і починає сприймати витрати на токени не як джерело зростання, а як центр витрат, що тисне на маржу», — написав Слок. За його словами, компанії, які фінансуються венчурним капіталом, тим часом нарощують витрати на токени, що випливає з даних ШІ-індексу Ramp і роботи головного економіста Ramp Ари Харазяна. Основна корпоративна Америка, за висловом Слока, «не потребує найновішої моделі і не готова за неї платити».
«Доки агентний ШІ та витрати на токени обмежуються невеликою частиною економіки, макроекономічний ефект ШІ залишатиметься дуже обмеженим», — написав Слок. Водночас економісти розходяться в оцінках майбутнього. Базовий сценарій Goldman полягає в тому, що інвестиції в ШІ «зрештою окупляться у вигляді вищої продуктивності та загальноекономічних прибутків», пише Хатціус. Слок значно менш упевнений: питання, за його словами, у тому, чи зможуть звичайні компанії перетворити «дедалі дешевший інтелект» на вищі доходи й маржу, коли моделі стануть товаром. «Це може бути складніше, ніж здається», — написав він. «ШІ може бути чудовим калькулятором, але в бізнесі інтелект — це здебільшого судження».
Оптимізм Хатціуса має застереження. Один із ключових каналів такої віддачі, пише він, — це порушення на ринку праці, що «має негативні короткострокові макроекономічні наслідки». Ринки праці розвинених економік загалом виглядають стабільними, однак Goldman бачить дедалі чіткіші ознаки того, що вплив ШІ виходить за межі технологічного сектору. У нефабричних галузях США частка компаній, які регулярно використовують ШІ у звичайних бізнес-функціях, має статистично значущу від’ємну кореляцію зі зростанням зайнятості та статистично значущу додатну кореляцію з рівнем безробіття.