За інформацією, що з'явилася після ночі на 17 листопада 2026 року, центральна автомобільна арка Кримського мосту обвалилася в Керченську протоку. Перші зображення обвалу опублікували українські моніторингові канали, згодом про це повідомили медіа. Російська влада підтвердила атаку і зупинку руху, однак повної технічної оцінки пошкоджень вона поки не оприлюднила.
Обвал стався після повторної атаки, тобто мова йде не про разовий епізод, а про продовження ударів по цій переправі. На опублікованих кадрах залізнична арка, судячи з усього, залишилася на місці. Водночас оцінити, наскільки збереглася несуча здатність уцілілих конструкцій, за відеозображеннями неможливо. Тому поки що не можна точно сказати, які частини мосту придатні для експлуатації, а які потребують заміни.
Центральна автомобільна арка має довжину близько 227 метрів, висоту приблизно 45 метрів і важить понад 5 тисяч тонн. Саме такі арки з'явилися на цій ділянці через судноплавний канал під мостом: він має ширину близько 185 метрів і просвіт 35 метрів, тож звичайними прольотами його перекрити не вдалося б. Тобто від арки залежить не лише автомобільний і залізничний рух, а й прохід суден через протоку.
Це не перший випадок, коли міст зазнає серйозних пошкоджень. У жовтні 2022 року внаслідок вибуху частина автомобільних прольотів обвалилася, а кілька вагонів із пальним згоріли. У липні 2023 року атака знову пошкодила дорожні прольоти. Водночас ремонти тоді стосувалися стандартних прольотів, а не центральної арки, тож досвід відновлення основної арки на цій переправі залишається обмеженим.
Відновлення мало різні терміни. Автомобільну ділянку після пошкоджень 2023 року відремонтували приблизно за 89 днів. Повне відновлення після 2022 року, включно із залізничною частиною, тривало близько семи місяців. Проте заміна арки потребує значно складнішого процесу: нового проєктування, виготовлення конструкцій і монтажу з плавучого крана. Для порівняння, у 2017 році арки збирали на березі протягом майже року, а сам плавучий монтаж кожної арки тривав близько трьох днів. Отже, більша частина часу йде не на встановлення, а на підготовку конструкцій.
Автор матеріалу оцінює мінімальний строк відновлення у три-чотири місяці як оптимістичний, а реалістичний — у шість-дванадцять місяців. Ці терміни можуть зрости, якщо пошкоджені опори або підводні фундаменти. Їхній стан поки невідомий, а від нього залежить весь графік робіт. Ґрунти протоки складаються з глибоких перенасичених водою відкладень, а палі там забивають на глибину від 12 до 105 метрів, тож оцінити стан фундаментів під водою без додаткових обстежень неможливо. Саме тому навіть після появи офіційної технічної оцінки строки залишатимуться орієнтовними, доки не буде з'ясовано стан опор.