Румунія має втриматися в межах цільового дефіциту бюджету 6% ВВП цього року, а на наступний рік їй потрібно ухвалити додаткові заходи, щоб процедура щодо надмірного дефіциту Європейського Союзу залишалася призупиненою. Про це заявив єврокомісар Вальдіс Домбровскіс, пояснюючи позицію Брюсселя щодо економічної політики Бухареста. Його коментар відображає головну мету для Румунії: не допустити повернення процедури, яка може створити додатковий тиск на державні фінанси.
Прогноз Єврокомісії для Румунії далекий від оптимістичного. За оцінками відомства, ВВП країни скоротиться приблизно на 0,3% у 2026 році. Румунія при цьому є однією з лише двох країн ЄС, де економіка цього року йтиме на спад. Для більшості інших держав блоку очікується зростання, тож Румунія опиниться в явному меншості серед членів об'єднання за динамікою економіки.
Відновлення, за прогнозом, має початися в 2027 році, коли ВВП може зрости приблизно на 1,8%, а в 2028-му — на 2,2%. Інфляція цього року, за оцінками, становитиме 7,9%, після чого поступово знижуватиметься. Тим часом приватне споживання вже скоротилося більш ніж на 2%. Аналітики пов'язують це із заморожуванням державних зарплат і пенсій, яке обмежує купівельну спроможність значної частини населення і безпосередньо б'є по попиту в економіці.
Ринок праці також відчуває тиск. Очікується, що рівень безробіття досягне піку близько 6,7% у 2026 році. Для уряду це особливо чутливий показник, адже зростання безробіття на тлі скорочення споживання підсилює соціальну напругу і ускладнює проведення бюджетної консолідації.
Щодо бюджету, Єврокомісія очікує, що дефіцит знизиться з 7,8% ВВП у 2025 році до 6,0% у 2026-му. Саме таке зниження є ключовим для Бухареста, адже воно дає змогу тримати курс на виконання рекомендацій блоку. Водночас державний борг, за прогнозом, зростатиме і наблизиться приблизно до 64% ВВП до 2028 року. Тому Домбровскіс наголошує, що одного лише виконання цьогорічної цілі недостатньо: для збереження призупиненої процедури потрібні послідовні кроки і на наступний рік. Йдеться не про разовий результат, а про стабільну траєкторію фіскальної політики.
Фінансовий ринок теж реагує на ситуацію. Найбільші рейтингові агентства зберегли для Румунії інвестиційний рейтинг, але найнижчого рівня в його межах, і з негативним прогнозом. Фактично це означає, що країна ще не втратила доступу до інвестиційного класу, однак ризики залишаються високими. Серед чинників, які стримують приватні інвестиції, аналітики називають політичну нестабільність, а також високі витрати на енергоносії, що підвищують собівартість виробництва для бізнесу.
Водночас очікується і певна опора для економіки. Проєкт газового родовища Neptun Deep, за прогнозами, має підтримати експорт з 2027 по 2028 рік і дати додатковий імпульс зовнішньому сектору. Однак ризики для зростання, за оцінками Єврокомісії, переважно спрямовані вниз. Вони пов'язані з політичною ситуацією, попитом в автомобільному секторі, який є важливим для румунського експорту, та цінами на енергію. Саме від того, наскільки вдасться стримати ці чинники, залежатиме, чи зможе Румунія виконати вимоги Брюсселя і водночас перейти до відновлення зростання.