Міністр оборони Естонії Мартін Херем переконаний, що Росія обов'язково «випробує» якусь із країн незалежно від того, чим закінчиться російсько-українська війна. Про це він заявив у вівторок, 13 жовтня, повідомляє «Європейська правда».
За словами очільника естонського оборонного відомства, агресивна поведінка Кремля не обмежиться лише Україною. Херем наголосив, що після завершення бойових дій Росія шукатиме нові цілі для перевірки рішучості НАТО та сусідніх держав. Ця заява прозвучала на тлі активних дискусій про можливі сценарії завершення війни та подальшу архітектуру безпеки в Європі.
Естонія, яка межує з Росією, послідовно наполягає на посиленні східного флангу НАТО. Таллінн неодноразово закликав союзників збільшувати оборонні витрати та розгортати додаткові сили на своїй території. У цьому контексті попередження Херема є не лише оцінкою загрози, а й аргументом у переговорах про довгострокову присутність військ Альянсу в регіоні.
Того ж дня президент США Дональд Трамп прокоментував перспективи завершення війни. Відповідаючи на запитання журналістів, він висловив думку, що і Володимир Путін, і Володимир Зеленський хочуть припинити бойові дії, але не знають, як це зробити. «Я думаю, Путін хоче… Мабуть, я вважаю, що вони обоє хочуть завершити війну», — сказав Трамп. Водночас він визнав, що між лідерами існує «дуже сильна ненависть», яка заважає досягненню домовленостей. «Вони обоє хочуть завершити війну, але не знають, як це зробити. Ми допоможемо їм цього досягти», — додав американський президент.
Заява Трампа пролунала після його телефонної розмови з Путіним, під час якої, за словами американського лідера, російський правитель висловив бажання досягти угоди щодо завершення війни в Україні. Крім того, 9 жовтня Трамп повідомив, що домовився з Путіним про поставки російського дизельного палива на американський та світові ринки. Ці контакти викликали жваве обговорення як у США, так і в Європі, де побоюються, що будь-яка домовленість може бути укладена за рахунок інтересів України та її союзників.
Попередження естонського міністра та коментарі Трампа відображають глибоку невизначеність щодо майбутнього безпеки в регіоні. З одного боку, Вашингтон демонструє готовність виступити посередником у переговорах. З іншого — країни Балтії та Польща наполягають, що будь-яке припинення вогню не повинно легітимізувати територіальні здобутки Росії. Вони нагадують, що агресія проти України у 2014 та 2022 роках була лише частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на відновлення впливу в пострадянському просторі та підрив європейської безпеки.
Херем не вперше робить подібні заяви. Естонські посадовці регулярно наголошують, що стримування Росії вимагає не лише санкцій, а й реальної військової присутності та готовності до колективної відповіді. У Таллінні вважають, що будь-який мирний сценарій має супроводжуватися гарантіями безпеки для України та зміцненням обороноздатності східного флангу НАТО.
Наразі невідомо, чи приведуть дипломатичні зусилля США до конкретних результатів. Однак заяви, що прозвучали 13 жовтня, засвідчують: питання післявоєнної безпеки в Європі залишається відкритим, а країни Балтії готуються до найгірших сценаріїв, сподіваючись на солідарність союзників.