Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав США та Росію залучити Європу до переговорів про мир в Україні. За його словами, формат, схожий на Ялтинську конференцію, не принесе миру, і Європа не допустить, щоб її знову поділили. Мерц висловився з огляду на зустріч президента США Дональда Трампа з лідерами Росії та Китаю Володимиром Путіним і Сі Цзіньпіном у Шеньчжені.
Після саміту так званої коаліції охочих у Берліні, у якому взяли участь 26 глав держав і урядів та загалом 45 делегацій, Мерц заявив, що переговори з участю України, Росії, Європи та США мають початися найближчим часом. Він повідомив, що європейці хочуть вести переговори «у команді з Києвом і Вашингтоном». Водночас канцлер наголосив: «США знають, що без нас миру не буде». Як можливе місце переговорів він назвав Об'єднані Арабські Емірати. Уже в четвер увечері, за словами Мерца, у Канцелярії канцлера мали зібратися європейські, українські та американські радники.
Американський посередник Джаред Кушнер заявив, що Росія погодилася на участь у переговорах за участю європейців. Він додав, що американські переговірники пояснили Москві, наскільки важливо залучити Європу для тривалого миру. За його словами, президент Трамп прагне досягти домовленості разом з Європою і не хоче нав'язувати нікому односторонніх рішень. Американські переговірники також працюють з українською стороною над можливими гарантіями безпеки.
За даними урядових кіл, берлінська зустріч була навмисно узгоджена з тристоронньою зустріччю в Шеньчжені. Мета полягала в тому, щоб швидко та спільно реагувати на можливі результати переговорів у Китаї. Водночас Мерц сказав, що зустріч у Берліні «очевидно, була передусім фотографічною подією». Президент Франції Емманюель Макрон також заявив, що «мирна декларація», ухвалена в Шеньчжені, не змінює «устрою світу», а вирішальним для безпеки Європи є саме берлінська зустріч.
Путін після саміту в Шеньчжені погодився на переговори з європейськими представниками в Москві. Водночас він заявив, що Москва не прийме «жодних форм військової співпраці» між Україною та Європою в рамках мирної угоди. Мерц, своєю чергою, підкреслив, що переговори мають відбуватися на «нейтральній території». Він вважає, що відправною точкою територіального врегулювання має стати нинішня лінія зіткнення. Україна, за його словами, має мати змогу «йти своїм європейським шляхом». Натомість можливе поступове й умовне скасування санкцій проти Росії. Після припинення вогню Києву потрібні надійні гарантії безпеки. «Спершу мир в Україні, потім домовленості щодо євроатлантичної безпеки», сказав Мерц.
Канцлер також пообіцяв, що коаліція підтримуватиме Україну «потужно» протягом усього наступного року. Він відзначив широку європейську підтримку пропозиції Єврокомісії щодо додаткових 45 мільярдів євро на 2027 рік. Крім того, Мерц повідомив про нову допомогу понад одинадцяти мільярдів євро, яку пообіцяла Велика Британія. У спільній заяві після саміту Німеччина, Франція та Велика Британія разом з Україною закликали Росію погодитися на припинення вогню в енергетичному секторі на період зими, а також на перемир'я, яке дозволить експортувати продовольство через Чорне море.
Серед учасників берлінського саміту були італійська прем'єрка Джорджа Мелоні, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та американський переговірник Стів Віткофф. Після тристоронньої зустрічі в Шеньчжені Путін також погрозив Україні відповіддю за атаки на Кримський міст. За його словами, відповідь Росії «буде значно болючішою, ніж атаки Києва на міст».