Прем'єр-міністр України Сергій Корецький закликав підприємців планувати роботу з урахуванням найгіршого сценарію розвитку подій. За його словами, частина бізнесу все ще сподівається, що російські удари не зачеплять саме їхні компанії чи галузі, і це хибна позиція. Очікувати на краще, на думку прем'єра, не варто: компаніям слід завчасно продумати, що робити, якщо виробництво буде пошкоджено або знищено.
«Я би дуже просив і рекомендував мислити за найкритичнішим сценарієм розвитку подій», — наголосив Корецький. Він порадив заздалегідь визначити альтернативні виробничі майданчики, з ким можна скооперуватися і де можна організувати випуск продукції, зокрема за схемою private label для споживчих товарів, якщо основне підприємство зазнає удару. Ще один крок — пошук запасних приміщень, куди можна буде перенести роботу або відновити її.
Бізнесу також радять заздалегідь обговорити з постачальниками альтернативні варіанти співпраці, зокрема щодо імпортних товарів, і за можливості укласти рамкові договори. «Краще бути до цього готовим, і це не відбудеться, ніж опинитися в неочікуваній для себе ситуації», — підсумував прем'єр.
За даними Корецького, російські удари вже завдали збитків на понад 7,7 млрд доларів. Пошкоджено або знищено більш як 1 млн квадратних метрів нерухомості державного та приватного секторів. Серед найбільш постраждалих галузей він назвав енергетику, металургію, логістику, переробну промисловість і роздрібну торгівлю.
Через ці втрати уряд очікує, що до кінця року державний бюджет недовиконає заплановані показники приблизно на 1,5 млрд доларів. «Зважаючи на ці збитки, зважаючи на удари, ми бачимо вже, що до кінця року державний бюджет недовиконає свої плани, свої прогнози приблизно на 1,5 млрд доларів. Це той базовий прогноз, який ми маємо на сьогодні», — пояснив Корецький.
Попри фінансові труднощі, за словами прем'єра, економіка продовжує працювати, а уряд має намір і далі підтримувати підприємства. Можливості держави обмежені, проте влада продовжує спрямовувати кошти на пільгові кредити, гранти та дотації. Особливо це важливо для малого та середнього бізнесу, якому потрібна допомога, щоб зберігати стійкість і протидіяти наслідкам атак.
Зокрема, продовжить діяти програма «Доступні кредити 5-7-9%». Від початку її роботи підприємцям видали кредитів на загальну суму 580 млрд гривень, наразі залишок основного боргу становить близько 200 млрд гривень. Раніше уряд ухвалив рішення, за яким великий бізнес зможе отримувати пільгові кредити до 2 млрд гривень на одну групу компаній зі ставкою близько 10%.
На 2026 рік у бюджеті для програми спочатку передбачили 18 млрд гривень. Тепер уряд очікує, що до кінця року фінансування зросте до 22 млрд гривень, тобто потрібно знайти ще 4 млрд гривень. «По чотирьох мільярдах поки що в нас є певний дефіцит, але так чи інакше ми його покриємо, тому що вважаємо, що це одна з фундаментально важливих правильних програм, яка реально підтримує бізнес», — зазначив Корецький.
Окремо прем'єр говорив про необхідність створити механізм страхування воєнних ризиків і компенсації збитків від російських атак. Один із варіантів передбачає створення спеціального фонду з початковим державним внеском у 1 млрд доларів, а міжнародні партнери, за очікуваннями, зможуть подвоїти або потроїти цю суму. Корецький описав і принцип роботи: спрощена процедура, компенсація має надійти протягом 30 днів після оформлення, тариф на страховий ризик орієнтовно 2%, а максимальна компенсація для одного отримувача становитиме близько 5 млн доларів.
Джерело фінансування фонду ще остаточно не визначене. Пропозиція підвищити податок на додану вартість із 20% до 21%, щоб наповнювати фонд, поки що не має достатньої підтримки серед представників великого і середнього бізнесу та в парламенті. Корецький заявив, що уряд продовжує шукати альтернативний механізм фінансування.
Прем'єр також нагадав, що Росія дедалі частіше атакує цивільну інфраструктуру та український бізнес. Зокрема, протягом доби 25 жовтня російські війська завдали ударів по торгових центрах мережі «Епіцентр» у Харкові, Запоріжжі, Вінниці та Полтаві. У компанії назвали це «тотальним знищенням мережі».