Сім років тому Україна законодавчо відкрила приватним компаніям доступ до космічної діяльності. Попри повномасштабну війну українські підприємці розробляють ракетні двигуни, створюють супутники та формують власні космічні програми. Новим учасником галузі стала Ukrainian Private Space Agency, приватна космічна агенція, заснована у 2026 році за участі українських і європейських інвесторів.
Ключовою віхою став закон від 2 жовтня 2019 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання космічної діяльності». За документ № 143-IX проголосували 308 народних депутатів, 29 жовтня його підписав президент Володимир Зеленський, а 29 січня 2020 року нові правила набрали чинності. Вперше за роки незалежності приватні підприємства отримали повноцінний доступ до космічної діяльності, зокрема до розробки, випробувань і експлуатації ракет-носіїв.
До цього галузь існувала переважно в державній моделі. Україна мала величезну наукову та інженерну спадщину: ракетобудівні підприємства Дніпра, відоме конструкторське бюро «Південне», «Південмаш», виробничі потужності та фахівців, які брали участь у створенні складної космічної техніки. Проте система трималася на державних підприємствах, державних програмах і бюджетному фінансуванні, і приватний капітал не міг на рівних брати участь у всіх напрямах.
Закон 2019 року змінив цю конструкцію. Тепер підприємства різних форм власності можуть займатися космічною діяльністю. Для приватних учасників передбачено систему декларування, а для окремих операцій, зокрема запусків ракет, випробувань космічної техніки та керування апаратами на орбіті, встановлено спеціальні дозвільні процедури. Це не означало, що будь-який підприємець міг завтра запустити ракету з власного подвір'я, адже космос залишився суворо регульованою сферою. Проте державна монополія була знята, і з'явилися законодавчі передумови для розвитку власної індустрії NewSpace, де ініціатива, технології та інвестиції походять не лише від держави.
Подібним шляхом раніше розвивалася американська космічна галузь. Компанії на кшталт SpaceX і Rocket Lab показали, що приватний капітал здатен не лише брати участь у державних програмах, а й створювати самостійну космічну інфраструктуру. Україна отримала можливість побудувати власну модель.
Повномасштабне російське вторгнення додало космічним технологіям зовсім інше значення. Супутникові знімки, спостереження за земною поверхнею, геопросторова аналітика та супутниковий зв'язок перетворилися з інструментів наукових досліджень на важливі елементи національної безпеки та економічної стійкості. Супутники відстежують стан сільськогосподарських угідь, пересування хмар, лісові пожежі, наслідки повеней, руйнування інфраструктури та зміни земної поверхні. Радарні апарати здатні отримувати зображення навіть уночі й за щільної хмарності.
Для аграрної країни це не абстрактна наука. Від якості космічних даних можуть залежати прогнози врожайності, управління земельними ресурсами, логістика, екологічна безпека та робота великих галузей економіки. Водночас виявилася суттєва проблема: Україна десятиліттями брала участь у створенні ракет і космічних апаратів, але так і не сформувала повноцінне національне супутникове угруповання, здатне самостійно й безперервно забезпечувати країну потрібними даними.
Спроби були. У різні роки Україна запускала власні супутники дистанційного зондування Землі. Останнім апаратом серії став «Січ-2-30», виведений на орбіту у січні 2022 року. Однак програма не забезпечила очікуваного сталого розвитку національної системи космічного спостереження. Під час війни країна отримала доступ до сучасних супутникових даних завдяки міжнародним партнерам. Особливо відомим став проєкт «Народний супутник»: у серпні 2022 року фонд Сергія Притули уклав угоду з фінською компанією ICEYE, яка забезпечила Україні можливості радарного супутникового спостереження. У січні 2026 року ICEYE оголосила про подальше розширення співпраці з українською стороною.
Це вкрай важлива допомога, але вона водночас показала принципову різницю між доступом до чужої інфраструктури та володінням власною. Можна купувати супутникові знімки, отримувати дані від партнерів і брати участь у міжнародних дослідницьких програмах. Проте стратегічна незалежність починається тоді, коли країна набуває власних технічних можливостей отримувати, обробляти й використовувати космічну інформацію. Саме в цьому напрямі сьогодні розвивається український приватний космос.
16 липня 2026 року, у розпал повномасштабної війни, було засновано Ukrainian Private Space Agency, UPSA, Українську приватну космічну агенцію. За новим проєктом стоїть непублічна група українських і європейських інвесторів. Агенція створена на основі приватної ініціативи і входить до структури Haydamax. Її завдання полягає у формуванні самостійних українських компетенцій у сфері космічних технологій, обробки даних та перспективної космічної інфраструктури. UPSA не є державним органом і не претендує на заміну Державного космічного агентства України. Йдеться про принципово іншу модель, у якій приватна ініціатива доповнює державну політику в галузі космосу.