Більшість німецьких клінік втратила надію на прибуток, і частина з них уже майже вичерпала фінансові резерви. Про це свідчить нове видання щорічного дослідження лікарень, яке підготувала мюнхенська консалтингова компанія Roland Berger. За її даними, керівники клінік очікують подальшого погіршення фінансового становища і скорочень персоналу.
Дослідження ґрунтується на інтерв’ю приблизно з 600 керівниками та медичними директорами лікарень. За їхніми словами, у 2025 році майже три чверті (73 відсотки) клінік працювали зі збитком. Це трохи менше, ніж роком раніше, однак дефіцит поглиблюється. Понад половина (56 відсотків) закінчила рік з дефіцитом понад десять відсотків від обороту, а в деяких закладах збиток сягнув чверті доходів. Консультанти вважають, що через такі показники значна частина клінік опинилася нижче межі фінансової стійкості.
Співавтор дослідження Йонас Голлахер прогнозує, що кількість банкрутств, імовірно, різко зросте. «Кількість банкрутств, імовірно, різко зросте», пише він, маючи на увазі лікарні, які не зможуть покривати поточні витрати без додаткового фінансування. Багато клінік уже витратили свої резерви майже повністю, тож запас міцності для подолання дефіциту фактично зник.
Щоб протидіяти кризі, багато закладів планують економити на персоналі. За результатами опитування, понад дві третини (68 відсотків) керівників очікують заходів щодо скорочення у сфері догляду, а в решті відділів такі заходи планують 86 відсотків. Крім того, понад половина клінік має намір відкласти або скасувати інвестиції. Наслідками можуть стати скорочення робочих місць у лікарнях, зокрема на медсестринських станціях, і відкладене оновлення обладнання та інфраструктури.
Цікаво, що значна частина керівників уже заклала збитки в свої плани. Попри погані показники, 84 відсотки опитаних заявили, що досягли свого цільового результату минулого року, адже ще на початку вважали збитки неминучими. У дослідженні зазначається, що погіршення економічної ситуації сприймається вже не як несподіванка, а як свідомо закладений фактор.
Додаткового тиску на фінанси, за оцінками респондентів, завдасть урядовий пакет економії у сфері охорони здоров’я, ухвалений у липні бундестагом і бундесратом. Керівники клінік очікують, що їхні надходження скоротяться в середньому на сім відсотків. Закон, який має назву «Закон про стабілізацію внесків», покликаний запобігти подальшому підвищенню внесків до державних страхових кас. Водночас Спілка сімейних лікарів також побоюється погіршення медичного обслуговування внаслідок цього закону, а протести проти нього висловлювали й багато політиків на рівні земель і муніципалітетів.
За результатами опитування, завершення кризи найближчим часом не передбачається. Натомість дві третини керівників лікарень очікують, що ситуація й далі погіршуватиметься в найближчі роки. Для пацієнтів це може означати довші черги, менш доступні послуги та напругу в роботі персоналу, який уже сьогодні працює в умовах дефіциту кадрів і коштів.