Республіканці програли проміжні вибори у Палаті представників, Сенаті та низці губернаторських перегонів, і опитування, яке провела агенція SSRS для Associated Press, показує, що економіка стала головною причиною цього результату. За даними опитування, у якому взяли участь близько 100 000 виборців, приблизно дві третини респондентів вважають, що політика Дональда Трампа спричинила інфляцію. Для порівняння: лише близько половини так само оцінювали політику Джо Байдена у 2022 році.
Загалом споживчі ціни за останні дванадцять місяців зросли на 3,7%. Опитані пов’язують це зі збільшенням митних тарифів і з війною в Ірані. Сам Трамп стверджує, що війна в Ірані на короткий час підняла ціни на бензин, однак виборці, судячи з результатів, сприйняли це як аргумент проти нього, а не як виправдання. Водночас майже дев’ять із десяти опитаних називають вартість життя вирішальним або значним чинником. Чи зможе новий демократичний Конгрес реально вплинути на інфляцію, за даними опитування, залишається невизначеним.
Цікава деталь стосується загального економічного фону. Індекс S&P 500 з початку року зріс більш як на 10%, а безробіття становить 4,2%. Тобто макропоказники формально виглядають непогано, але відчуття виборців від цього не змінилося. Близько семи з десяти опитаних кажуть, що економіка працює на багатих, і з цим погоджується й більшість представників групи з високими доходами в Каліфорнії. Близько шістьох із десяти хочуть, щоб держава відігравала більшу роль у регулюванні витрат на охорону здоров’я. Слабка більшість оцінює капіталізм позитивно.
Розподіл настроїв за доходами теж показовий. Близько шістьох із десяти людей із доходом до 50 000 доларів кажуть, що їхнє становище за два роки погіршилося. Серед виборців із доходом понад 200 000 доларів близько чотирьох із десяти ставлять демократію на перше місце. Опитування фіксує і неоднозначне ставлення до дій адміністрації: Трамп звільнив тисячі федеральних службовців, а Верховний суд визнав митні тарифи незаконними. Невелика більшість респондентів називає державну корупцію вирішальним питанням.
Для ринку штучного інтелекту важливі два сигнали. Перший стосується інфраструктури: будівництво ШІ-інфраструктури є одним із головних драйверів зростання економіки, але близько шістьох із десяти виборців очікують, що ШІ завдасть суспільству більше шкоди, ніж користі. Лише близько чверті називають ШІ вирішальним чинником голосування. Другий сигнал стосується локальних ініціатив: на виборах було винесено 41 місцеве питання щодо дата-центрів, і виборці відхилили 40 з них. Ці ініціативи охопили 10 штатів, більшість із них припала на Огайо, де їх було 21.
Щодо грошей, Ілон Маск був найбільшим донором проміжних виборів, але більшість його коштів пішла на республіканців, які програли. У Техасі обрали демократичних сенатора та губернатора, а акції Tesla і SpaceX упали майже на 4%. Галузеві PAC-и, пов’язані зі ШІ, витратили мільйони доларів із неоднозначними результатами. OpenAI, зі свого боку, запропонувала добровільні зобов’язання щодо власних майбутніх майданчиків для дата-центрів.
Для українських команд висновок простий: політичний і споживчий контекст впливає на сприйняття бізнесу навіть тоді, коли показники ринку виглядають добре. Маркетологам і продуктовим командам, які працюють з американською аудиторією або з глобальними ШІ-сервісами, варто враховувати, що цінова чутливість і недовіра до технологічних гігантів стають частиною повідомлень і продуктових рішень. Для українського ринку це також нагадування, що інфраструктурні проєкти, зокрема дата-центри, можуть натрапити на місцевий опір, якщо громади не відчувають від них користі.