Президент України Володимир Зеленський заявив, що прагне від Вашингтона більшої жорсткості щодо російської агресії. За його словами, зауваження президента США Дональда Трампа про те, що Росія нібито поводиться «нормально», завдають шкоди Україні. Зеленський нагадав про російські атаки та загибель цивільних, які, на його думку, мають визначати позицію союзників і формувати підхід до переговорів.
Президент також зазначив, що Росія поки не подає жодних сигналів про готовність завершити війну. Він розцінив як тривожний сигнал і ідею США щодо загальноєвропейської угоди з безпеки з Росією. За його словами, українська сторона не має детальної інформації про запропоновану Трампом рамку європейської безпеки, а угода між Росією та Європою може бути небезпечною. Зеленський відкинув формат «Ялта-2» і наголосив, що пріоритетами залишаються суверенітет і територіальна цілісність України. Окремо він згадав загрозу ракетних ударів, про яку йшлося в його зверненні 6 листопада.
Водночас Трамп заявив, що провів телефонні розмови щодо завершення війни і що це лише початок. За його словами, Україна та Росія вперше за весь час готові до переговорів. Трамп повідомив про тристоронню зустріч, яка мала відбутися в понеділок і вівторок, проте учасників він не назвав. Окремі робочі переговори за посередництва США, за інформацією, мали пройти в Абу-Дабі 10 та 11 листопада. Порядок денний, за повідомленнями, охоплював питання безпеки після завершення війни, деескалації та гуманітарні питання.
Трамп назвав можливу угоду «дуже великою» і сказав, що вона може охопити всю Європу. Його заява прозвучала після зустрічі 5 листопада з представником Путіна Кирилом Дмитрієвим. Джаред Кушнер, за словами якого США прагнуть створити архітектуру безпеки, що запобіжить новим бойовим діям, також залучений до цієї дискусії. Водночас, як повідомляється, європейські держави ставляться з обережністю до американської ідеї загальноєвропейської угоди з безпеки з Росією, а це створює додатковий фактор невизначеності для перспектив переговорів.
Окремо Зеленський повідомив про кадрові рішення у командуванні Збройних сил України, деталі яких не розкрив. Таким чином, поєднання заяв про переговори, розбіжностей із Вашингтоном і кадрових змін у війську формує для Києва складний політичний і військовий контекст, у якому українська сторона наголошує, що будь-які домовленості мають враховувати суверенітет та територіальну цілісність держави.