Румунська компанія Transelectrica, оператор національної системи передачі електроенергії, за перші дев’ять місяців 2026 року отримала 611 мільйонів леїв чистого прибутку. Це на 235 відсотків більше, ніж за той самий період 2025 року, коли прибуток становив 183 мільйони леїв. Такий результат став одним із найсильніших показників компанії в останні роки і свідчить про зміну фінансової динаміки в регульованому секторі енергетики.
Операційні доходи компанії зросли на 16 відсотків і досягли 4,82 мільярда леїв. Найбільший внесок у результат дав сегмент, що працює за регульованими тарифами: його прибуток склав 551 мільйон леїв, що на 67,5 відсотка більше. Тариф було підвищено з 1 січня 2026 року, і зміну затвердила Національна енергетична регуляторна служба ANRE. Доходи від розподілу міжсистемної пропускної спроможності, тобто від використання транскордонних перетинів мережі, зросли на 71 відсоток, до 403 мільйонів леїв. Саме ці два джерела визначили основне зростання прибутку.
Водночас витрати не залишилися поза увагою. Операційні витрати регульованого сегмента збільшилися на 7 відсотків, до 1,489 мільярда леїв. Частину зростання пояснює більший обсяг закупівель електроенергії для покриття власного технологічного споживання компанії, тобто енергії, яка потрібна для роботи самої мережі. Показник EBIT, який відображає операційний результат до сплати відсотків і податків, піднявся до 662 мільйонів леїв проти 172 мільйонів леїв рік тому.
Окремо компанія звітує про сегмент, пов’язаний з балансуючим ринком. Його результат склав нуль: прибуток становив 111 мільйонів леїв при збитку 156 мільйонів леїв у попередньому році. Доходи від операцій на балансуючому ринку в цьому сегменті зросли на 181 мільйон леїв. Різницю між профіцитом і дефіцитом, за словами компанії, буде відшкодовано через коригування тарифів, яке ANRE проведе постфактум, тобто вже після завершення відповідного періоду. Таким чином, цей сегмент не створює прибутку для компанії в довгостроковій перспективі, а лише вирівнює коливання в балансі.
Значний вплив на енергетичний баланс мали проблеми на атомній станції. З 12 серпня 2026 року компанія Nuclearelectrica оголосила форс-мажор, оскільки низький рівень води в Дунаї зупинив енергоблоки 1 і 2 Чернаводської АЕС. Відсутню електроенергію довелося купувати на ринку «день наперед» за вищими цінами. Ціни на цьому ринку були нестабільними, а серед чинників коливань назвали конфлікти в Україні та Ірані. Для системи, яка залежить від стабільних поставок, така ситуація означала додаткове навантаження на закупівельні механізми і посилила потребу в гнучкому управлінні балансом.
Споживання електроенергії на внутрішньому ринку Румунії за дев’ять місяців знизилося на 3 відсотки, до 38,2 терават-години. Чисте внутрішнє виробництво, навпаки, зросло на 1 відсоток, до 36,4 терават-години. Чистий імпорт скоротився на 48 відсотків, до 1,85 терават-години, що означає меншу залежність від зовнішніх поставок. Обсяг тарифікованої енергії знизився на 2,65 відсотка, до 37,48 терават-години. Саме ці показники визначають, яку частину ринку охоплює регульований тариф і яку обслуговують інші механізми.
Макроекономічний контекст залишається неоднозначним. ВВП Румунії у третьому кварталі 2026 року, з поправкою на сезонність, зріс на 2,1 відсотка порівняно з другим кварталом. Водночас за перші дев’ять місяців року ВВП був на 0,3 відсотка нижчим, ніж за аналогічний період 2025 року. Для енергетичного сектору це означає, що попит на електроенергію зростав нерівномірно, а компанії доводилося працювати в умовах коливань як у попиті, так і в цінах на ринку.