Україна визначає фільм, який представлятиме країну на 99-й премії «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм». Український Оскарівський Комітет отримав п’ять заявок і тепер має перевірити їх на відповідність вимогам Американської академії кінематографічних мистецтв і наук.
До відбору подали «Вічник» Івана Ніколайчука, «Кіллхаус» Любомира Левицького, «Останній Прометей Донбасу» Антона Штуки, «Простий Солдат» Артема Рижикова та Хуана Каміло Круса, а також The Last Message Андрія Волошина й Олексія Лєбєдєва. Сам факт подання ще не означає, що всі п’ять автоматично допускаються до фінального голосування: комітет спершу перевіряє відповідність правилам категорії.
Список показує, наскільки різними шляхами сьогодні рухається українське кіно. Поруч опиняються ігрові та документальні підходи, воєнний досвід, історії Донбасу й спроби працювати з жанровою мовою. У воєнний час національний оскарівський вибір неминуче стає не лише професійним рішенням, а й способом представити країну аудиторії, яка може мало знати про сучасне українське кіно поза кількома фестивальними назвами.
Цьогоріч процедура проходить на тлі нової співпраці між ключовими інституціями галузі. Держкіно, Національна спілка кінематографістів, Асоціація продюсерів, Українська Кіноакадемія та Український інститут підписали меморандум, покликаний забезпечити процедуру відбору й висунення фільму. Для індустрії це важливо після років, коли сама організація національного відбору ставала предметом дискусій.
Далі починається міжнародна частина дистанції. 15 грудня Академія має оголосити шортлист із 15 міжнародних фільмів, а 21 січня 2027 року — п’ять номінантів. Церемонія відбудеться 14 березня. Між українським рішенням і цими датами лежить кілька місяців фестивалів, показів для членів Академії, міжнародної дистрибуції та роботи з пресою.
Поки що головна інтрига залишається всередині країни: який із п’яти фільмів отримає право говорити від імені українського кіно в цій категорії. Комітет має оголосити рішення після перевірки заявок і засідання. Для кожної команди це означає різний масштаб наступного кроку: від національного релізу й фестивального життя — до кампанії, де український фільм конкуруватиме з десятками робіт з усього світу.