Центральні банки мають віддавати перевагу ринковим індикаторам інфляційних очікувань, а не даним опитувань, коли визначають параметри монетарної політики. Таку рекомендацію висунули аналітики швейцарського банку UBS, повідомляє.
За оцінкою експертів, ринкові очікування, які відображаються в цінах на облігації та похідні фінансові інструменти, реагують на нову інформацію практично миттєво. Натомість результати регулярних опитувань населення, домогосподарств і професійних прогнозистів фіксують зміни із запізненням, що може призводити до помилок у політиці центральних банків.
UBS наголошує, що ринкові індикатори дають змогу точніше оцінити, наскільки поточна процентна ставка відповідає очікуванням учасників фінансових ринків. Це особливо важливо в умовах підвищеної волатильності, коли інфляційні тренди змінюються швидко, а традиційні моделі не встигають за реальністю.
Аналітики зазначають, що центральні банки провідних економік світу вже частково використовують ринкові очікування як орієнтир, проте часто надають перевагу власним прогнозам та опитуванням. На думку UBS, зміщення акценту в бік ринкових сигналів могло б зробити монетарну політику більш гнучкою та передбачуваною для бізнесу й інвесторів.
Рекомендація банку з'являється на тлі дискусій про те, як центральні банки мають реагувати на зниження інфляції в багатьох країнах. Фінансові ринки часто закладають у ціни очікування щодо майбутніх змін ставок, і розбіжність між цими очікуваннями та офіційними сигналами регуляторів може спричиняти різкі коливання на ринках облігацій і валют.
UBS не уточнює, для яких саме центральних банків її порада є найбільш актуальною, але зазначає, що йдеться про загальний підхід до формування політики. Експерти банку вважають, що врахування ринкових очікувань допоможе регуляторам уникати різких розворотів у політиці та зменшить ризик несподіваних рішень, які дестабілізують фінансові ринки.
Для бізнесу та інвесторів такий підхід означав би більшу передбачуваність умов кредитування й запозичень. Якщо центральні банки орієнтуватимуться на ринкові індикатори, учасники ринку зможуть краще оцінювати майбутню вартість грошей і планувати довгострокові інвестиції.
Водночас ринкові очікування не завжди є надійним орієнтиром, оскільки можуть бути спотворені короткостроковими спекуляціями або панічними настроями. Тому UBS, імовірно, пропонує не повну відмову від опитувань, а їхнє доповнення ринковими даними з наданням останнім більшої ваги.
Питання інфляційних очікувань залишається ключовим для монетарної політики в усьому світі. Центральні банки використовують ці показники, щоб оцінити, чи довіряє суспільство їхнім зусиллям зі стримування зростання цін. Якщо очікування залишаються високими, це може змусити регуляторів тримати ставки вищими довше, навіть якщо поточна інфляція сповільнюється.
Рекомендація UBS може стати частиною ширшої дискусії про модернізацію інструментів центральних банків. У міру того як фінансові ринки стають швидшими та складнішими, регулятори дедалі частіше шукають способи отримувати актуальні сигнали про очікування економічних агентів.
Наразі невідомо, чи планують провідні центральні банки змінювати свої підходи відповідно до порад UBS. Однак сама поява такої рекомендації свідчить про те, що питання співвідношення ринкових і опитувальних індикаторів залишається відкритим і потребує подальшого вивчення.