Катастрофічний удар астероїда Чикшулуб, який 66 мільйонів років тому знищив динозаврів, водночас створив підводну гідротермальну систему, що підтримувала життя протягом 8 мільйонів років. Про це свідчать результати наукового дослідження, опублікованого в журналі Nature.
За даними вчених, удар був настільки потужним, що викликав деформацію земної кори на глибині до 35 кілометрів. Це призвело до розплавлення величезних обсягів гірських порід. Коли гарячий розплав контактував із морською водою, порода ставала пористою. Холодна вода з океанічних глибин проникала в ці пори, нагрівалася й утворювала потужні підводні гейзери та гідротермальні джерела. Викиди гарячої води та поживних речовин серед замерзаючих океанічних глибин створили сприятливу екологічну нішу. Для мікроорганізмів та інших форм життя, які боролися за виживання у виснаженому середовищі після катастрофи, цей кратер став порятунком.
Під час наукової експедиції дослідники пробурили свердловину завглибшки один кілометр і добули зразки порід безпосередньо з імпактного кратера. Вони дослідили ізотопний склад польового шпату — мінералу, до складу якого входить калій. Використавши калієво-аргонове датування, вчені визначили вік порід. Оскільки аргон починає накопичуватися в мінералах лише після їхнього застигання, за його кількістю дослідники встановили, коли сформувалися породи та як довго працювала гідротермальна система.
Результати виявилися унікальними. Загальна тривалість активності гідротермальної системи становила від 66 до 58 мільйонів років тому — тобто 8 мільйонів років, а не 2 мільйони, як припускали раніше. Перші 1,5–2,3 мільйона років знадобилося породам на глибині 1 кілометр, щоб охолонути до 90 °C. До 5 мільйонів років температура підтримувалася на рівні нижче 50 °C, що вважається ідеальним діапазоном для комфортного розмноження та процвітання колоній мікробіому. Протягом 6–8 мільйонів років потік гарячої води суттєво зменшився, а остаточне згасання системи відбулося через 8 мільйонів років після удару, що повністю збігається з даними ізотопного аналізу.
Тривале існування гідротермальних систем є критично важливим фактором для біології. Вчені пояснюють: тривалі періоди високих температур та циркуляції рідини забезпечують часове вікно, необхідне для перебігу складних пребіотичних хімічних реакцій, виникнення первинних форм життя, а також їхнього подальшого поширення за межі самого кратера.
На сьогодні мікроорганізми знайшли лише у 8 із 70 відомих підводних імпактних кратерів із гідротермальною активністю. Виявити сліди життя в породах, яким мільярди років, дуже складно. Чикшулуб дає астробіологам важливу підказку: великі астероїдні удари могли створювати середовище, придатне для життя.
Сам кратер Чикшулуба відносно невеликий порівняно з величезними ударними басейнами, які утворювалися на ранній Землі та існують на інших космічних тілах, зокрема Марсі й Місяці. Потужніші удари могли створювати гідротермальні системи, які зберігали тепло та підтримували рух води протягом десятків мільйонів років. Такі умови могли бути сприятливими для виникнення або існування позаземного життя.