Безпілотник, який Міністерство оборони Молдови попередньо визначило як Shahed, 8 вересня пройшов через молдовський повітряний простір, зайшов до Румунії, а потім повернувся назад. Через загрозу Молдова тимчасово обмежувала використання центральної частини свого неба, а Румунія підняла іспанські винищувачі F-18, що виконують місію посиленого повітряного патрулювання НАТО.
За даними молдовської сторони, апарат був виявлений близько 16:20 і зайшов у повітряний простір країни з напрямку Слав'яноребки в Україні, далі рухаючись у бік Бендер через придністровський сектор. Важливо: напрямок входу не означає, що безпілотник був запущений Україною. Молдова описала тип апарата як Shahed — дрони цієї серії Росія масово застосовує у війні проти України.
Румунське Міністерство національної оборони повідомило, що повітряна ціль увійшла до румунського простору приблизно за 30 кілометрів на південний схід від Ясс. Для спостереження були підняті іспанські F-18. Іспанські літаки перебувають у Румунії не випадково: це частина союзницького механізму НАТО, за яким держави-члени посилюють захист східного флангу.
Пізніше той самий об'єкт, за даними молдовського Міністерства оборони, повернувся з напрямку Ясс. Його бачили на радарах у районах Кобані, Дрокії та Стурзовки, після чого контакт зник. Центральну частину повітряного простору Молдови згодом знову відкрили.
Окремо поблизу села Міхейленій Векь у Ришканському районі повідомили про падіння невеликого літального апарата, схожого на дрон. Після падіння загорілася суха рослинність, постраждалих не було. Поліція заявила, що модель апарата ще має бути встановлена, тому автоматично ототожнювати знайдений уламок із ціллю, яку відстежували радари, без остаточного висновку слідства не варто.
Для українців у Німеччині ця історія важлива не тільки як новина з Молдови. Вона показує, чому німецька політика щодо протиповітряної оборони України та посилення НАТО на сході безпосередньо стосується безпеки Європи. Дрон, що вилітає за межі українського повітряного простору, може створити ризик для цивільної авіації, змусити сусідні країни закривати небо і піднімати винищувачі.
Румунія є членом НАТО, а Молдова — ні, але обидві держави межують з Україною і регулярно стикаються з наслідками російських повітряних атак. У минулі роки уламки безпілотників уже знаходили на території регіону. Кожен новий інцидент додає аргументів на користь більш щільної радіолокаційної мережі, швидшого обміну даними та більшої кількості засобів ППО.
Німеччина в цій системі відіграє одну з ключових ролей, оскільки постачає Україні системи Patriot та інші засоби протиповітряної оборони, а також бере участь у зміцненні східного флангу НАТО. Для Берліна це не лише допомога Києву. Чим більше російських дронів і ракет вдається перехопити над Україною, тим меншим є ризик їх виходу до повітряного простору сусідніх європейських держав.
Інцидент 8 вересня не призвів до жертв, але він показав, наскільки швидко одна повітряна ціль може перетворитися на міжнародну операцію. Молдова обмежила небо, Румунія залучила винищувачі союзника по НАТО, а служби двох країн відстежували маршрут майже в реальному часі. Наступним кроком стане встановлення моделі апарата, що впав у Молдові, та порівняння його з радарними даними.
Поки слідство триває, головний факт уже зрозумілий: війна Росії проти України створює ризики далеко за лінією фронту. Для Європи відповіддю на них стає не лише дипломатія, а й практична здатність бачити, супроводжувати та перехоплювати повітряні цілі до того, як вони становитимуть загрозу людям.