Wireva

Кушнер назвав переговори в Абу-Дабі суттєвим прогресом, Росія погодилася розширити наступний раунд

Після трьох днів переговорів в Абу-Дабі зять Трампа Джаред Кушнер заявив про значний прогрес, а Росія та Україна погодилися залучити до наступного раунду європейців.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Після трьох днів переговорів в Абу-Дабі спеціальний представник США Джаред Кушнер заявив про «суттєвий прогрес». За його словами, Росія та Україна погодилися розширити наступний раунд перемовин, залучивши до нього європейських партнерів. Водночас Кушнер підкреслив, що ширша угода щодо європейської безпеки не буде укладена до завершення всеосяжної домовленості, за винятком гуманітарних кроків.

Найпомітнішим практичним результатом названо підготовку найбільшого за весь час війни обміну полоненими. Окремо Вашингтон має найближчим часом оголосити напрямки переговорів і графік наступних зустрічей. Самі переговори в Абу-Дабі розглядаються як можлива нова спроба завершити війну, однак ключові розбіжності між сторонами залишаються неврегульованими, і поки що невідомо, чи погодиться Росія на компроміс щодо територій.

Москва продовжує наполягати на територіальних поступках з боку України. Саме ця вимога, за матеріалом, є одним із головних камінців спотикання в переговорах. Американська мирна формула передбачає гарантії безпеки для Києва, проте наміри Вашингтона щодо їх реального забезпечення, як зазначають коментатори, викликають запитання. Таким чином, навіть за наявності формального прогресу, практична реалізація домовленостей залишається під питанням.

Коментатор Скотт Лукас, на якого посилається публікація, назвав небезпечною людину, яка, на його думку, впливає на курс Трампа щодо України. Це оцінка автора матеріалу, а не встановлений факт, і вона подана як частина ширшого аналізу того, хто насправді формує американський підхід до війни.

Європейський вимір переговорів активно обговорюється. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував створити місце для так званої «великої п’ятірки» Європи у складі Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Польщі. Тим самим він фактично пропонує, щоб європейські держави мали чітке представництво у безпекових рішеннях, які стосуються України. Президент України Володимир Зеленський, за повідомленнями, заявив, що європейська архітектура безпеки залежить від того, як і коли закінчиться війна, тобто фактично пов’язав майбутній європейський безпековий устрій із моментом припинення бойових дій.

Зеленський 12 листопада зустрівся з Кушнером і Віткоффом. За інформацією з матеріалу, він також обговорював із прем’єркою Італії Джорджею Мелоні питання протиповітряної оборони та ракет для захисту енергетики взимку, адже зимовий період робить захист енергетичної інфраструктури особливо критичним. Колишній міністр закордонних справ України Вадим Огризко, цитований у публікації, пов’язав повернення Росії до переговорів із проблемами її бюджету, тобто з економічним тиском, який, на його думку, спонукає Москву до діалогу.

Прем’єр-міністерка Естонії, згадана в матеріалі як Михал, назвала російські вимоги щодо безпекової архітектури «психологічними іграми». Її позиція показує, що частина європейських урядів сприймає заяви Москви з відвертим скепсисом і не вважає їх готовністю до справжнього компромісу. Саме на цьому тлі, за матеріалом, і відбуваються нинішні переговорні кроки: з одного боку, є визнаний прогрес і підготовка обміну полоненими, з іншого, залишаються принципові розбіжності щодо територій і гарантій безпеки.

Same event, other desks

Story file →