Холодний аутріч, тобто листи й повідомлення людям, з якими ви раніше не були знайомі, рідко дає відповідь. За даними аналізу понад 12 мільйонів листів, відповідь отримували лише 8,5% адресатів. Втім, за порадами Тейлор Стентон, яка понад 15 років працювала комунікаційним фахівцем у технологічних CEO Силіконової долини, ці шанси можна помітно підняти. Її досвід показує, що кар'єрний пошук сьогодні складається не лише з резюме, а й з того, як вас бачать у мережі.
Найбільш відчутна зміна стосується самого листа. Персоналізований рядок теми підвищує частку відповідей на 30,5%, а один додатковий лист-нагадування, за тим самим аналізом, збільшує відповіді на 65,8%. Стентон також критикує звичну «презентацію ліфтом», тобто короткий монолог про себе. За її словами, така подача виглядає егоцентричною і рідко працює. Замість неї вона радить ставити так зване «питання ліфта»: запитати про проблему, яку розв'язує людина, що вирішує про найм. Адресат має бути власником проблеми, тобто менеджером з найму або його керівником, а не CEO чи рекрутером.
Важливо й те, що роботодавці дивляться в мережу. Згідно з опитуванням CareerBuilder, 70% менеджерів з найму перевіряють соцмережі кандидатів, а 47% менш схильні запросити на співбесіду того, кого не можуть знайти онлайн. Тому Стентон радить вести тижневий пост-навчання в LinkedIn і мати просту особисту сторінку. Вона також рекомендує короткі відеопояснення, записані на телефон: за її логікою, довіра з'являється через знайомство з людиною, а не через глянцевий продакшн.
Сама Стентон має власний приклад. Вона фотографувала маловідомі національні парки, публікувала їх разом з освітнім контентом і отримала близько 20 мільйонів показів. Її самвидавна книга подвоїла інвестиції протягом 48 годин після запуску, а згодом вона отримала роботу в громадській фундації з федеральним статусом, що опікується публічними землями. Варто зазначити, що цей успіх ґрунтується на одному особистому прикладі, тож узагальнювати його не варто.
Окремо Стентон звертає увагу на слабкі зв'язки. За дослідженням LinkedIn, опублікованим у журналі Science, знайомства із середнім рівнем близькості найкорисніші для пошуку нової роботи. Орієнтиром, який наводиться в матеріалі, є приблизно десять спільних загальних контактів. Для українського ринку це означає простий висновок: команди, які шукають фахівців у маркетингу, продукті чи розробці, часто знаходять їх через людей із кола знайомих, тож холодний лист варто поєднувати з живою взаємодією в галузевих спільнотах.
Для українських маркетологів, дизайнерів і продактів ця логіка теж працює, але з поправкою на місцевий ринок. Тут сильніше діють професійні спільноти, Telegram-чати та LinkedIn, а Instagram, за даними Zety і SHRM, на якому 76% представників Gen Z шукають кар'єрний контент, для багатьох фахівців залишається окремим каналом. Головний висновок: видимість у мережі, персоналізований лист і точне розуміння, яку проблему ви розв'язуєте, разом дають більше шансів, ніж масова розсилка резюме.