Офіційний курс долара до гривні з початку року зріс приблизно з 42 до 45 гривень, а останніми днями ненадовго перевищив 45,5. Такий прогноз на подкасті РБК-Україна озвучив голова банку «Глобус» Сергій Мамедов, який очікує, що до кінця року курс залишиться приблизно на рівні 45–46 гривень. За його словами, поки що зміна курсу не є критичною загрозою ні для громадян, ні для бізнесу.
За оцінками Національного банку, інфляція становить 12,5%. Мамедов наголосив, що для купівельної спроможності населення важливіша саме інфляція, а не обмінний курс. Саме вона визначає, скільки реально можна купити на зарплату чи пенсію, тоді як коливання курсу найбільше відчувають ті, хто регулярно купує валюту або має валютні витрати. Тому для більшості людей підсумкові зміни в гаманці визначає не сам курс, а те, наскільки швидко дорожчають товари та послуги.
Головна мета Національного банку, за словами банкіра, — монетарна стабільність, а не фіксований курс. Регулятор продає валюту з резервів, щоб впливати на ринок, однак віддає перевагу більшій гнучкості, коли курс може як зростати, так і знижуватися. Такий підхід дозволяє ринку відносно самостійно знаходити рівновагу, а не тримати штучну прив'язку, яка могла б вичерпати резерви. Облікова ставка наразі становить 15,5%.
Основний попит на іноземну валюту, за словами Мамедова, формують потреби держави й армії, зокрема імпорт військової продукції, пального та обладнання для енергетики. Експортні надходження залишаються слабкими, тож імпортні потреби визначають попит на валюту. Резерви країни протягом року скоротилися приблизно на 8 мільярдів доларів, попри зовнішню фінансову допомогу, що свідчить про те, наскільки великим є відтік валюти з державного бюджету та імпортних закупівель.
Розрив між готівковим і офіційним курсом також збільшився — з приблизно 20 до 70 копійок. Така різниця показує, що на неофіційному ринку попит і пропозиція реагують швидше, ніж офіційний курс. Водночас, за оцінкою Мамедова, спекулятивного різкого зростання попиту на валюту з боку домогосподарств поки не видно: люди не масово скуповують долари, а більшість операцій пов'язана з реальними потребами.
Банкір також звернув увагу на психологічний чинник. Українці й досі сприймають долар як «постійну» міру вартості, до якої звикли порівнювати заощадження та ціни. Попри це, довгострокова мета, за його словами, полягає в тому, щоб гривня стала основною валютою розрахунків у країні. Досягнути цього можна лише поступово, коли довіра до національної валюти та стабільність цін зростуть настільки, що потреба в доларі як у запасному засобі збереження вартості зменшиться.