Мережа продуктових магазинів Trader Joe’s, яка налічує 661 точку, не має ні власного інтернет-магазину, ні сервісу самовивозу з машини, ні партнерства з Instacart. Попри популярність серед покупців, компанія залишається осторонь від онлайн-доставки продуктів, що виглядає дивно на тлі галузевого тренду.
За словами експертів, відсутність доставки не означає, що клієнти не хочуть цієї послуги. Причина, на їхню думку, лежить в операційній моделі мережі, а не в попиті на ринку. Саме тому ситуація викликає інтерес у бізнес-спільноти, яка спостерігає, як великі ритейлери змагаються за онлайн-покупців.
Trader Joe’s вирізняється від конкурентів нетиповим підходом до роботи. Мережа зосереджена на магазинному досвіді: покупці приходять до точок, самостійно обирають товари та платять на касі. Такий формат дозволяє тримати відносно невеликий асортимент власних торгових марок і контролювати витрати, що для компанії є частиною загальної бізнес-стратегії.
Онлайн-доставка продуктів є складною та витратною для роботи з товарами, які швидко псуються. Для її запуску ритейлеру потрібні окремі склади, логістика, персонал для збирання замовлень і кур’єри, а також системи, що гарантують збереження температурного режиму. Коли мережа має розгалужену, але орієнтовану на магазин модель, така інвестиція потребує ретельного зважування.
Загалом рішення Trader Joe’s показує, що успішність у роздрібі не завжди вимагає копіювання всіх трендів. Компанія робить ставку на свій формат і лояльність покупців, які цінують магазинний досвід та ціни на власні товари. Для українського бізнесу це приклад того, що стратегія каналів продажу має відповідати внутрішнім можливостям компанії, а не лише зовнішньому тиску ринку.