Перезапуск культової відеогри Street Fighter вийшов на великі екрани, і перші рецензії вказують на те, що фільм викличе ностальгію у шанувальників 90-х, хоча й не позбавлений недоліків. Режисер Кітао Сакураї представив стрічку, яка, за словами оглядачів, є найкращою серед усіх попередніх спроб екранізувати цю гру — попри те, що планка була надзвичайно низькою через провальні версії 1994 та 2009 років.
Оглядачі відзначають, що фільм пропонує глядачам яскравий, динамічний та дещо наївний екшн, який нагадує атмосферу оригінальної гри. Акторський склад отримав схвальні відгуки: виконавці головних ролей вдало передають дух персонажів, а їхня гра додає стрічці легкості та гумору. Візуальна складова також викликала позитивні емоції — костюми, декорації та бойові сцени виглядають колоритно й відповідають очікуванням фанатів.
Однак, зазначають рецензенти, ближче до середини фільму оповідь втрачає темп. Центральний турнір, який мав стати кульмінацією, зображено поверхово: з семи запланованих поєдинків глядач бачить лише один або півтора. Це призводить до того, що стрічка втрачає напругу і перетворюється на низку розрізнених сцен. Критики також вказують на «дивний та заплутаний сценарій», який не дозволяє повністю розкрити потенціал історії.
Попри ці недоліки, деякі оглядачі сходяться на думці, що нова екранізація є кроком уперед порівняно з попередніми спробами. Вона не претендує на глибокий сюжет, але пропонує розвагу для тих, хто хоче згадати дитинство та побачити улюблених персонажів на великому екрані. Фільм орієнтований насамперед на фанів, які виросли на цій грі, і, ймовірно, саме вони отримають найбільше задоволення.
Варто зазначити, що стрічка виходить у час, коли інтерес до екранізацій відеоігор зростає. Нещодавні успіхи інших франшиз, зокрема Mortal Kombat, показали, що глядачі готові до нових інтерпретацій. Street Fighter намагається знайти свій шлях, балансуючи між вірністю оригіналу та сучасними вимогами кінематографу. Чи вдалося це творцям — питання смаку, але перші відгуки свідчать про те, що фільм знайде свою аудиторію.
Загалом, «Street Fighter» — це не шедевр, але й не провал. Це сирна, але щира спроба повернути на екрани легендарних бійців, яка може сподобатися тим, хто не очікує надто багато. Для решти глядачів він може здатися посереднім, але принаймні не нудним.