Український внутрішній туризм не зник, але зазнав глибокої трансформації: попит переорієнтувався, а самі мандрівники стали значно вимогливішими до безпеки, комфорту та емоційної складової відпочинку. Про це свідчать спостереження засновника туристичного порталу «На море і в гори» Олексія Войцеховського, опубліковані у виданні Wave.
За даними аналітики попиту, яку відстежують на сайті та підтверджують у спілкуванні з власниками житла на морських курортах і в Карпатах, обсяги внутрішнього туризму помітно зменшилися порівняно з довоєнними показниками. Однак ключова зміна полягає не в кількості подорожей, а в тому, як українці тепер обирають напрямки та за що готові платити. Замість простого вибору між морем і горами туристи оцінюють цілий сценарій поїздки: легкість доїзду, безпекову ситуацію в регіоні, наявність укриттів, можливості для дітей, наявність басейну чи SPA та загальний рівень комфорту житла.
Одним із найпомітніших трендів поточного сезону стало повернення інтересу до морського відпочинку. За словами експерта, зараз спостерігається найвищий попит на море за весь період після початку повномасштабної війни. Це може здаватися парадоксом з огляду на складну безпекову ситуацію, особливо в Одесі, де тривають повітряні тривоги та існують обмеження щодо використання пляжів. Проте поведінка туристів демонструє, що потреба хоча б ненадовго повернутися до звичного літнього сценарію виявилася надзвичайно сильною.
Для людей, які кілька років живуть у стані постійної напруги, море стало не просто сонцем і водою, а символом нормального життя. Це можливість прокинутися не від сирени, а від шуму хвиль, провести час із дітьми та відчути, що життя складається не лише з новин і тривог. Саме емоційна складова сьогодні важить дуже багато, і саме вона штовхає людей на компроміси: частина мандрівників готова прийняти певні незручності заради самого факту відпочинку біля моря.
Цього сезону зростає інтерес не лише до традиційно популярної Одеси, а й до менш очевидних курортних локацій, таких як Затока, Кароліно-Бугаз та Коблеве. Логіка проста: якщо в одному місці стає дорожче і складніше знайти вільне житло, турист починає дивитися ширше. Якщо поруч є море, нормальний доступ і мінімальний набір сервісів — ця локація вже стає конкурентом для найпопулярніших точок. Таким чином, морський відпочинок поступово перестає бути історією про одну-дві найвідоміші локації, а попит розподіляється значно ширше.
Ще одна закономірність — зростання цін. Коли попит повертається швидше, ніж відновлюється пропозиція, вартість проживання закономірно зростає, особливо там, де кількість якісних об'єктів обмежена. Туристи не просто приймають нову ціну, а починають порівнювати: дивляться на сусідні населені пункти, шукають альтернативні формати житла та оцінюють додаткові послуги. Це робить туристичну модель набагато гнучкішою, і, якщо така поведінка збережеться, найближчими сезонами частина потоку й надалі виходитиме за межі найдорожчих локацій.
Загалом, попри всі складнощі, українці не відмовилися від відпочинку. Вони стали уважніше вирішувати, за що готові платити, і дедалі частіше розглядають подорож як спосіб психологічного відновлення — можливість на кілька днів змінити ритм життя, виспатися, побути з родиною та повернути собі відчуття звичайності.