Державний борг США досяг історичного рівня, а витрати на його обслуговування продовжують зростати. За оцінкою експертів, проміжні вибори до Конгресу не вирішать базової фіскальної проблеми, тож багатим родинам варто думати про податкове планування ширше, ніж на один електоральний цикл.
Рано чи пізно уряду знадобляться додаткові надходження, і приватні статки, імовірно, опиняться в центрі податкового контролю. Саме тому фахівці з управління багатством радять не чекати, поки законодавство змусить діяти поспішно, а переглянути сімейні структури заздалегідь. Головна порада полягає в тому, щоб зробити це до ухвалення конкретних рішень, а не під їх тиском.
Нині федеральний поріг для оподаткування спадщини та дарувань становить 15 мільйонів доларів на особу. Для подружжя, яке планує передачу активів спільно, сукупний поріг складає 30 мільйонів доларів. Ці межі можуть залишатися незмінними не назавжди, і родини, що розраховують лише на поточні параметри, можуть опинитися непідготовленими до їх зміни. Саме тому пороги варто розглядати як тимчасову точку відліку, а не як гарантію.
Щодо інвестицій, фахівці наголошують, що диверсифікація розподіляє інвестиційний ризик, але не податковий. Різні класи активів мають відмінний податковий режим і вимоги до звітності. Зміни правил щодо прибутку від продажу капіталу та інвестиційного доходу можуть вплинути на кілька видів активів одночасно, тож портфель слід аналізувати з урахуванням цих правил, а не лише з погляду дохідності.
Окремий рівень складності створюють майно та бізнес, розташовані в різних штатах. Федеральні та штатні правила взаємодіють між собою, і прості домовленості можуть виявитися незручними або витратними. Для родин, які мають активи в кількох юрисдикціях, це означає різні зобов'язання, різні строки і різну звітність, які важко звести до однієї схеми.
Особливої уваги потребують міжнародні родини. США оподатковують громадян за світовим доходом, включно з тими, хто живе за кордоном. Нерезиденти з активами в Сполучених Штатах можуть мати податкові обов'язки та вимоги до звітності за американським законодавством. Структури, створені за іноземним правом, можуть давати інший результат за податковим кодексом США, тому їх слід перевіряти окремо, а не вважати, що іноземна схема автоматично захищає активи.
Рекомендований підхід полягає в тому, щоб перевіряти структури на правдоподібних і на екстремальних податкових сценаріях. Такий стрес-тест показує, як поведеться родинна структура, якщо ставки або правила зміняться різко. Юридичні, податкові та радники з управління багатством мають координувати роботу між юрисдикціями, адже рішення в одній сфері часто впливає на інші. Гнучка структура дозволяє родинам спокійніше реагувати на зміну правил, а не ухвалювати рішення в умовах тиску.
Загалом перспектива на найближчі два роки виглядає так, що фіскальну проблему навряд чи вдасться розв'язати. Фіскальний тиск збережеться незалежно від того, яка партія отримає перевагу після виборів, і саме тому планування, яке враховує довгий горизонт, видається більш надійним, ніж очікування політичного результату.