Несподіваний візит директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви став темою для активних обговорень у західних столицях. За даними ЗМІ, поїздка могла стосуватися одразу кількох чутливих питань — від ядерної програми Ірану та внутрішньополітичних процесів у США до можливого перемир'я в Україні. Водночас, за інформацією журналістів, американська сторона могла застерегти Росію від будь-яких кроків, спрямованих на ескалацію конфлікту з Північноатлантичним альянсом.
Європейські чиновники, як повідомляє Bloomberg, наразі не мають підтверджень того, що Росія готується до військового нападу на країни НАТО чи Балтії. Своєю чергою президент США Дональд Трамп, коментуючи цю тему, заявив, що Росія не збирається нападати на Альянс, додавши, що такої проблеми не існує. Попри це, увага до військових приготувань РФ залишається високою, особливо з огляду на заяви про можливе розширення війни.
Командувач Оборонними силами Фінляндії Янне Яаккола в коментарі для Yle зазначив, що Росія зав'язла у війні проти України, тому все активніше використовує інформаційні та інші методи впливу на Захід. За його словами, прямої військової загрози з боку РФ наразі немає, однак не можна ігнорувати нарощування російської військової присутності у прикордонних із Фінляндією районах. Він нагадав, що рішення про будівництво відповідної інфраструктури було ухвалено ще 2022 року, і створюються умови для потенційного перекидання військ у майбутньому.
Яаккола також звернув увагу на плани російської влади потроїти військову міць у сухопутному компоненті. Він наголосив, що терміни реалізації цих планів повністю залежатимуть від того, як розвиватиметься ситуація в Україні. Ці заяви прозвучали на тлі повідомлень про те, що російські війська поступово втрачають темп на фронті, а українське командування готує подальші активні дії за окремими напрямками.
Окремим приводом для посилення тиску на Москву став інцидент у Німеччині. Як повідомляє Politico, канцлер Фрідріх Мерц готується офіційно покласти на Росію відповідальність за спробу атаки дрона в Лейпцигу та оголосити «широкі» санкції. План уряду передбачає прямі заходи проти російських структур паралельно з новими санкціями, які готують у Брюсселі. За словами чиновників, вислати кількох російських дипломатів чи закрити Російський дім у Берліні вже недостатньо — потрібні жорсткіші кроки, зокрема посилення санкцій або навіть масштабніші поставки зброї Україні.
Оголошення рішення Берліна планують на початок наступного тижня, воно збігається із зустріччю міністрів закордонних справ ЄС в Ірландії. На цій зустрічі, зокрема, планують обговорити новий комплексний пакет санкцій проти Росії. За словами дипломатів, наразі розглядають 1600 санкційних позицій — 800 осіб і 800 компаній. Ухвалення санкцій очікують у середині жовтня. Також знову обговорюють використання заморожених активів російських держбанків, хоча цей процес потребуватиме згоди Бельгії, де раніше виступали проти такої ідеї.
Нагадаємо, дрон із вибухівкою знайшли на початку серпня біля українського вантажного літака Ан-124 в аеропорту «Лейпциг/Галле». Розвідка США пов'язала інцидент із російським ГРУ, а Мерц пообіцяв назвати всіх причетних. Сам канцлер раніше заявив, що атака дрона показує, наскільки реальними є загрози, і що винні у гібридних атаках «заплатять ціну».