Справедливість перетворилася на один із головних політичних трендів Німеччини. Провідні партії дедалі частіше вдаються до цього поняття, обґрунтовуючи свої рішення, однак за гучними гаслами нерідко ховаються вузькі інтереси окремих виборчих груп, а не послідовна політика вирівнювання.
Особливо активно тему справедливості експлуатують соціал-демократи після вересневих виборів, коли партія зіткнулася з чутливими результатами. У СДПН побоюються подальшого зростання відчуття несправедливості серед громадян і намагаються відповідати на нього заявами про соціальний захист. До цього ж інструменту вдається й лідер ХДС Фрідріх Мерц, який нещодавно публічно порушив питання нерівності між пацієнтами з державним і приватним медичним страхуванням. Щоправда, конкретних обрисів ця ініціатива так і не набула, а масштабної реформи лікарняних кас не сталося.
Найбільш показовим прикладом критики став план, представлений на вихідних Лівою партією, СДПН та «Зеленими» для Берліна. Однією з ключових ідей є запровадження обмеження зростання орендної плати для муніципальних житлових компаній — не більше ніж два відсотки в середньому. Водночас інфляція вже перевищує три відсотки, тож витрати таких компаній швидко перевищать їхні доходи. За задумом авторів, утворену фінансову діру мають закрити коштом платників податків, а для цього доведеться підвищити податки в інших сферах. У результаті всі платитимуть більше, щоб полегшити життя приблизно 400 тисячам домогосподарств, і справедливим це видаватиметься насамперед тим, хто мешкає в муніципальному житлі.
На федеральному рівні суперечки точаться навколо пенсійної системи. ХСС ще на старті чорно-червоної коаліції проштовхнула розширення так званої материнської пенсії, і голова партії Маркус Зедер назвав це «питанням справедливості», додавши, що той, хто проти, «просто показує, що не має серця». Витрати на цей крок сягають майже п’яти мільярдів євро, а сама реформа порушила принцип, який діяв від початку існування пенсійного страхування: не втручатися в уже виплачувані пенсії. Для багатьох пенсіонерок виплати довелося перераховувати, що вимагало нових процедур і ручної обробки значної кількості випадків. Запит «Зелених» засвідчив, що лише адміністративні роботи коштували 15,5 мільйона євро.
Своєю чергою СДПН тримається за збереження пенсії без відрахувань після 45 років стажу. Дослідження давно показують, що цей механізм не досягає своєї цільової групи, адже серед його отримувачів чимало здорових людей із високими доходами. Замість того щоб пояснювати це виборцям і пропонувати альтернативи, партія посилається на брак суспільного схвалення та знову згадує справедливість.
Критики наголошують: це не означає, що материнську пенсію чи пенсію після 45 років не можна вважати справедливими. Однак слід визнати, що пенсійна система порушує значно ширші питання справедливості — наприклад, як краще захистити тих, хто фізично не може працювати до пенсії. Саме ці теми залишаються поза увагою, тоді як політики воліють оперувати зручним гаслом.