Дванадцять країн Європейського Союзу закликали зберегти майбутні оборонні програми блоку відкритими для партнерів поза ЄС. Це стало відповіддю на прагнення Франції запровадити жорсткіші правила європейської преференції на користь власних виробників.
Неофіційний документ підписали Німеччина, Австрія, Данія, Естонія, Фінляндія, Італія, Латвія, Нідерланди, Португалія, Румунія, Швеція та Словенія. Він спрямований проти спроб Парижа закріпити сувору європейську преференцію в межах Європейського фонду конкурентоспроможності (European Competitiveness Fund, ECF) — ключової частини наступного багаторічного бюджету ЄС.
«Відкритість для участі третіх країн є дуже важливим сигналом для наших союзників і партнерів за межами ЄС», — наголошується в листі. Країни-підписанти вважають, що участь третіх держав в ініціативах блоку допоможе підвищити їхню ефективність.
«Асоціації можуть посилити вплив фінансування ЄС шляхом збільшення бюджетів фінансування, досягнення ефекту масштабу, а також підвищення ефективності, стійкості та інноваційності у ланцюгах постачання», — додається у документі.
Окремо країни наполягають, що ЄС «повинен зберегти автоматичну участь країн Європейської економічної зони (EEA) та України у розділі оборонної промисловості без укладення угоди про асоціацію». Це означає, що Київ та партнери з ЄЕЗ мають отримати доступ до відповідних програм на постійній основі, а не через окремі домовленості.
Європейські столиці стоять перед складними переговорами щодо наступного довгострокового бюджету ЄС на 2028–2034 роки, в якому чітко визначені пріоритети щодо конкурентоспроможності, оборони та безпеки. Запропонований Європейською комісією бюджет у розмірі 2 трлн євро передбачатиме понад 409 млрд євро для Європейського фонду конкурентоспроможності.
Виконавчий орган ЄС хоче виділити 130 млрд євро на оборону та космічну галузь, хоча точний розподіл коштів залишається незрозумілим. Натомість Франція прагне запровадити суворі правила європейської преференції в майбутньому бюджеті та вважає це своєю основною метою.
«Що стосується європейських фондів, то їх слід використовувати для зменшення нашої залежності шляхом спільних інвестицій у підтримку наших інноваційних екосистем та секторів оборони й космосу», — заявив влітку міністр у справах ЄС Франції Бенжамен Аддад.
Раніше повідомлялося, що в бюджеті на 2028–2034 роки Єврокомісія планує виділити на підтримку України 100 млрд євро, при цьому вимоги щодо реформ збережуться. Крім того, видатки на оборону мають посісти одне з провідних місць у майбутньому фінансовому плануванні ЄС.
Також зазначалося, що Німеччина, Данія, Нідерланди, Австрія, Фінляндія та Швеція закликали Європейську комісію скоротити запропонований довгостроковий бюджет на 2028–2034 роки на кілька сотень мільярдів євро. Це свідчить про те, що дискусія про оборонні пріоритети тісно переплетена з ширшими бюджетними суперечками всередині блоку.
Позиція дванадцяти країн може суттєво вплинути на фінальну конфігурацію ECF. Якщо її буде враховано, європейські оборонні програми залишаться відкритими для союзників, зокрема для України, що має важливе значення для зміцнення спільних оборонних спроможностей.