Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили нові записи прослуховування у справі «Карфаген». Матеріали стосуються колцентрів, які, за версією слідства, пов’язані з ветеранами СБУ та злочинними фігурантами. За інформацією українського видання NV від 4 листопада, кожна нова партія записів розкриває поведінку, яка, за словами джерел, є тяжчою за попередню. Саме ця динаміка стала однією з головних тем публічного обговорення нових матеріалів.
Найбільше уваги в публікаціях привернуло те, що підозрювані, як стверджується, планували насильство щодо журналіста та військового ветерана. Видання UP і УНІАН, посилаючись на записи, повідомляють, що фігуранти обговорювали напад на журналіста Степана Бігуса, зокрема з використанням кислоти. УНІАН також пише, що, за даними НАБУ, йшлося про план убивства журналіста та ветерана. Слідство, за описом, розглядає цю групу як злочинну організацію, а сама схема з колцентрами є центральною лінією всіх оприлюднених фрагментів.
Ветерани СБУ названі серед осіб, пов’язаних із колцентрами. Саме навколо цих структур, за матеріалами, вибудовується картина діяльності групи, в якій, як випливає з записів, поєднувалися економічні схеми та дії з ознаками насильницького тиску. Справу ведуть НАБУ і САП, і саме ці органи оприлюднили нові фрагменти розмов, які стали основою для подальших публікацій.
Важливо розуміти статус цих відомостей. Вина підозрюваних не встановлена, а всі звинувачення наразі залишаються підозрами, які мають перевірити суди. Із наявних повідомлень також не видно, чи були ті плани, про які йдеться в записах, реалізовані, чи йшлося лише про обговорення. Відповідей самих фігурантів на нові записи в джерелах не наведено, тож позиція захисту в цьому матеріалі не відображена.
Невідомо, скільки ще партій записів буде оприлюднено. Це важливо і для журналістської спільноти, адже саме загрози журналістові стали однією з найчутливіших складових справи. Для громадськості ключовим лишається питання, як слідство та суд оцінять докази, зокрема ті, що походять із прослуховування, і чи підтвердяться викладені в записах наміри. До того часу оприлюднені матеріали слід сприймати як частину досудового розслідування, а не як встановлені факти.