Порушення судноплавства в Ормузькій протоці, через яку проходить значна частка світових поставок нафти та скрапленого газу, завдають найбільшої шкоди малим підприємствам. Про це попереджає Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), наголошуючи, що невеликі компанії не мають ресурсів, аби швидко адаптуватися до збоїв у глобальних ланцюгах постачання.
На відміну від великих корпорацій, які можуть перенаправляти вантажі, укладати довгострокові контракти з альтернативними перевізниками або створювати резервні склади, малий бізнес значною мірою залежить від наявної логістичної інфраструктури. Зростання вартості фрахту, затримки поставок і подорожчання страхування вантажів ставлять такі компанії на межу виживання, оскільки вони не можуть перекласти додаткові витрати на кінцевого споживача без втрати конкурентної позиції.
Ормузька протока є стратегічно важливим маршрутом для світової енергетичної безпеки. Через неї транспортується приблизно п'ята частина світового обсягу споживання нафти, що робить будь-яку ескалацію напруги в регіоні фактором миттєвого впливу на глобальні ціни та стабільність постачання. Для малих підприємств, особливо в сфері виробництва, роздрібної торгівлі та харчової промисловості, навіть короткострокові перебої можуть обернутися розірванням контрактів і втратою клієнтів.
Експерти ЮНКТАД зазначають, що вразливість малого бізнесу посилюється через обмежений доступ до фінансування. Великі компанії можуть скористатися кредитними лініями або хеджувати ризики через ф'ючерсні контракти, тоді як малі підприємства часто працюють на межі рентабельності і не мають фінансової подушки для подолання кризових явищ. Це створює ризик хвилі банкрутств, що може мати каскадний ефект для локальних економік.
Ситуація в протоці залишається напруженою, а міжнародні зусилля з деескалації поки що не дали відчутних результатів. Агентство ООН закликає уряди країн звернути увагу на становище малих підприємств та розробити механізми підтримки, зокрема через програми компенсації логістичних витрат і спрощення митних процедур для критичного імпорту. Без таких заходів наслідки глобальної логістичної кризи можуть виявитися значно глибшими, ніж очікувалося, і вдарити по найменш захищених учасниках ринку.