Математик компанії Anthropic Левент Алпеге оголосив про доведення гіпотези Рімана, однієї з найскладніших невирішених задач математики, яка залишалася відкритою протягом 167 років. За його словами, ключову роль у роботі відіграла велика мовна модель Claude. Якщо доведення підтвердиться, це стане другим розв’язаним завданням із семи проблем тисячоліття, визначених Математичним інститутом Клея на початку століття.
Гіпотеза Рімана, сформульована 1859 року, стосується розподілу нулів дзета-функції та має важливе значення для розуміння того, як розташовані прості числа в натуральному ряді. Алпеге опублікував доведення на своєму персональному сайті. Воно подане мовою програмування Lean, що полегшує перевірку логічних ланцюжків іншими дослідниками та алгоритмами формальної верифікації. За словами математика, використання Claude дозволило не лише розв’язати базову проблему, а й поширити метод на узагальнену гіпотезу Рімана. Це відкриває шлях до автоматизованого доведення низки пов’язаних тверджень.
Регламент Інституту Клея передбачає, що претендент на винагороду в мільйон доларів США має витримати щонайменше два роки публічного обговорення та отримати загальне визнання наукової спільноти. Тож навіть за умови позитивної оцінки фахівців рішення про премію не буде ухвалене найближчим часом. Представники Anthropic поки що офіційно не коментували ініціативу свого співробітника. Сам Алпеге повідомив, що свідомо відклав публікацію до завершення процедури виходу компанії на біржу.
Алпеге також заявив, що можливості нейромережі під час роботи над проєктом настільки його вразили, що він вважає це початком нової епохи в науці. Його попередні успіхи, зокрема розв’язання гіпотези якобіана в липні, свідчать про системний характер співпраці з Claude, а не про випадкові збіги. Водночас скептицизм щодо повної автономності моделі в таких питаннях зберігається, а незалежна перевірка результату ще попереду.
Заява з’явилася на тлі нещодавнього випадку з OpenAI. У вересні минулого року компанія Сема Альтмана повідомила про розв’язання рівнянь Нав’є-Стокса, що описують рух в’язкої рідини. Для цього, за повідомленнями, було задіяно близько 10 000 обчислювальних агентів. Результат досі викликає суперечки через підозри у плагіаті неопублікованих напрацювань. На відміну від цього, у випадку Алпеге код доведення відкрито доступний у системі Lean, що дозволяє перевірити його без посередників.
Подія показує, як швидко змінюється роль штучного інтелекту в математиці. Інструменти, які ще недавно використовувалися як допоміжні, дедалі частіше претендують на роль співавторів фундаментальних результатів. Академічна спільнота тепер переосмислює, яким буде внесок людини в створення нового знання, адже кількість складних задач, розв’язаних за допомогою алгоритмів, зростає щомісяця.
Саме тому багато залежить від того, як швидко математики зможуть перевірити ланцюжки доведення та чи знайдуть у них слабкі місця. Формальна перевірка в Lean усуває частину сумнівів щодо логіки, але не відповідає на питання про оригінальність ідеї та роль людини в її формуванні. Остаточну оцінку цьому доведенню дадуть не заяви розробників і не публікації в медіа, а тривала експертна перевірка математичною спільнотою.