Україна передала партнерам свої пропозиції щодо припинення вогню на морі та в енергетичній сфері, і тепер очікує відповіді від Росії. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, коментуючи перебіг переговорів про завершення війни. За його словами, Київ не відмовляється від дипломатичного шляху, однак остаточний рух залежить від того, чи готова Москва реагувати на конкретні українські кроки.
Тристоронні переговори за участю України, США та Росії відновилися в Абу-Дабі 10 листопада. Перший раунд тривав понад чотири години. Українська сторона, за словами Сибіги, наголошує на трьох речах: деескалації, пропозиціях щодо припинення вогню та гарантіях безпеки. Міністр також вважає, що зустріч президентів України та Росії могла б прискорити завершення війни. Володимир Зеленський, у свою чергу, назвав російську сторону складними партнерами для переговорів. Джерела повідомляють, що на переговорах обговорювався великий обмін полоненими, хоча деталі цієї домовленості ще не оприлюднені.
Державний секретар США Марко Рубіо назвав переговори дуже продуктивними, водночас зазначивши, що попереду ще багато роботи. Така оцінка Вашингтона свідчить про те, що сторони наблизилися до обговорення конкретних питань, але далекі від остаточних домовленостей. Кожен наступний крок, за логікою переговорного процесу, залежатиме від готовності Москви відповісти на українські пропозиції та від результатів подальших раундів у Абу-Дабі.
Окремо Сибіга повідомив про зустріч із міністром закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон на засіданні G7 у Парижі. Сторони погодилися на план дій, спрямований на відновлення повноцінного двостороннього діалогу. Напруження між державами виникло після того, як Зеленський оприлюднив інформацію про передачу двох північнокорейських полонених. Сеул звинуватив Київ у розголошенні чутливих відомостей, тоді як Київ заперечує, що підписував угоди про нерозголошення.
Передісторія конфлікту з Південною Кореєю є доволі напруженою. Ще в жовтні Сеул відкликав свого посла з України, а згодом вивів з української столиці вісім співробітників посольства. Південна Корея також викликала українського посла та вимагала публічних вибачень. Тож домовленість про план дій стала першим помітним кроком до нормалізації відносин після тривалого охолодження. Подальший перебіг цього діалогу покаже, чи вдасться сторонам повернути довіру та відновити роботу дипломатичних місій у повному обсязі.