Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров бере участь у дводенній зустрічі міністрів закордонних справ G20 в Атланті на запрошення Сполучених Штатів. Дипломати називають його появу провокативною, а очільниця зовнішньої політики ЄС Кая Каллас звинуватила його у брехні. Водночас Росія продовжує війну проти України.
Господарем зустрічі є державний секретар США Марко Рубіо. Серед учасників також міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль. Російська делегація, за даними з Москви, домагатиметься скасування західних санкцій, а в Атланті на першому плані стоїть економічна співпраця. Лавров може разом з колегами позувати для традиційного групового фото, що в умовах війни має політичне значення.
Участь Росії в G20 сама по собі не є новиною: країну ніколи не виключали з цього формату, а Лавров і раніше регулярно брав участь у таких зустрічах. Нове полягає в тому, як змінився політичний підхід до Кремля. Західні держави раніше намагалися не допускати нормалізації відносин з Москвою, зокрема обговорюючи, чи повинні російські представники бути присутніми на спільних фото. Ця мета тепер досягнута лише частково.
Президент США Дональд Трамп останнім часом ухвалив рішення, що йдуть назустріч Кремлю. Вашингтон погодився на угоду про російські дизельні поставки та надав винятки з окремих санкцій. Наскільки ці кроки реально допомагають економіці Росії, оцінити остаточно неможливо, проте політично вони свідчать про готовність США надати Москві певні можливості для маневру. Водночас Трамп намагається посередництвом досягти припинення вогню між Росією та Україною, а його позиція викликає критику: агентство Reuters цитує колишню американську урядовицю, яка звинувачує президента в явній підтримці Путіна та невигідній позиції для України.
Сполучені Штати протягом років були найважливішим партнером України. Тепер Білий дім більше орієнтується на порозуміння з Кремлем. Переговори з Росією необхідні для будь-якої мирної угоди, однак між переговорами і політичною нормалізацією є суттєва різниця. Зближення, яке дає Москві переваги ще до будь-яких поступок, може зміцнити переговорну позицію Кремля і спонукати Путіна продовжувати боротьбу.
Про те, наскільки далеко Трамп готовий зайти, свідчить його запрошення Путіна на саміт G20 у грудні в Маямі. Російський президент востаннє особисто брав участь у такому заході у 2019 році, і його присутність на цей раз ще не визначена. Для Кремля участь у такому форумі стала б політичним успіхом, адже дала б змогу поруч із головними лідерами світу знову опинитися на міжнародній сцені. Саме тому Атланту розглядають як генеральну репетицію перед Маямі та як перевірку того, наскільки західні держави готові підтримувати таку динаміку.
Для уряду Німеччини це складна ситуація. Берлін засуджує російську агресію та підтримує Україну, тож має вирішити, наскільки дипломатична близькість до Москви є прийнятною за таких умов. Вадефуль заявив, що не відмовлятиметься від можливого групового фото з Лавровим: «Немає нормальності між Німеччиною та Росією, тому що Росія й далі атакує Україну і далі ставить під загрозу безпеку Європи». Водночас, за його словами, міністри закордонних справ покликані розмовляти між собою, і вирішальним є зміст таких контактів.