Аналітики Erste Group очікують, що ВВП Румунії у третьому кварталі 2026 року може незначно знизитися порівняно з аналогічним періодом минулого року. Головною причиною вони називають фіскальну консолідацію, яка стримує внутрішній попит. Попередні дані про ВВП за третій квартал, інфляцію за жовтень і промислове виробництво мають бути оприлюднені цього тижня, і саме вони покажуть, наскільки глибоким буде сповільнення.
На цьому тлі Національний банк Румунії, за очікуваннями, збереже базову ставку на рівні 6,5%. Інфляція залишається високою, тож простору для зниження ставки майже немає. Це означає, що монетарна політика в найближчій перспективі не стане додатковим стимулом для економіки, яка вже відчуває тиск бюджетних обмежень.
Регіональне порівняння підкреслює різницю в становищі країн. Польща, де економіка, за прогнозами, зросте на 3,8% у річному вимірі, утримуватиме ставку на рівні 3,75% і в базовому сценарії не планує її підвищувати. Сербія, за очікуваннями, збереже облікову ставку на рівні 5,75%. Чеський центральний банк нещодавно підвищив ставку до 4%, і це єдине підвищення в регіоні. Активність у Словаччині оцінюється як помірна, без різких коливань у той чи інший бік.
Минулого тижня Румунія залучила 4,5 млрд євро на міжнародних ринках у трьох траншах: 4-річних, 8-річних і 12-річних зелених облігаціях. Попит перевищив пропозицію в усіх трьох траншах, що свідчить про наявність інвесторів, готових фінансувати країну. Загалом держава вже покрила близько 80% валових потреб у фінансуванні на поточний рік, тож основна частина програми запозичень виконана.
Водночас румунські облігації відстають від регіональних аналогів, і причиною називають політичну невизначеність. Опозиція ініціювала вотум недовіри міністру фінансів, якого вважають ключовим гарантом фіскальної дисципліни в умовах меншинного уряду. Для ринку це важливий сигнал: якщо відповідальність за бюджетну стабільність опиниться під сумнівом, інвестори можуть вимагати додаткової премії за ризик.
Цифри це підтверджують. Дохідність 10-річних румунських облігацій становить 7,12%, що є найвищим показником серед порівнюваних країн. Для порівняння, у Польщі вона дорівнює 6,13%, в Угорщині — 5,35%, у Чехії — 5,13%. Спред за єврооблігаціями Румунії з погашенням у 2036 році становить 3,01 процентного пункту, що є найширшим у регіональному порівнянні. Різниця між Бухарестом і сусідами у вартості запозичень помітна навіть на найдовших строках.
Після реакції на проміжні вибори в США регіональні валюти подешевшали до євро, а настрої на ринках покращилися. Падіння цін на нафту та зменшення побоювань щодо ескалації на Близькому Сході також сприяли цьому. Проте аналітики застерігають, що зарано говорити, чи триватиме така динаміка. Для Румунії, яка одночасно має стримувати дефіцит і знаходити кошти на ринках, це означає, що короткочасне полегшення не скасовує структурних ризиків.