Москва переходить від поршневих «Шахедів» до реактивних дронів, і тепер українці дедалі частіше ставлять питання, чи змінить ситуацію зима. Є припущення, що мороз знизить ефективність нових машин. Автор колонки, опублікованої на Українській правді, до такого сценарію ставиться скептично.
За даними, які наводить колонка, українська протиповітряна оборона збивала понад 90% поршневих дронів. Водночас кількість реактивних атак різко зросла: з приблизно 350 у червні до близько 3500 у вересні. В останні місяці в середньому фіксувалося до 188 дронів на добу. Літнє безвітряне небо, за словами автора, сприяло висотним польотам і відпрацюванню нових моделей. Саме тому зміна сезону, на думку частини спостерігачів, може стати першим за довгий час природним фактором, який вплине на тактику противника.
Чи допоможе погода, залежить від її виду. Дощ і туман погіршують видимість і точність керування, а для безпілотника, що долає значні відстані, це означає ризик відхилення від цілі. Мороз у поєднанні з вологістю може призводити до обледеніння крил і керма, що безпосередньо впливає на керованість машини. Водночас температура на висоті може бути значно нижчою, ніж на землі, тож умови польоту відрізняються від приземних. Реактивні двигуни мають робочий температурний діапазон, тому ризик, за оцінкою автора, помірний. Передпольотна підготовка та зміна висоти, як зазначено, можуть компенсувати несприятливу погоду.
Отже, зима не є гарантованим природним захистом. Колонка прямо радить не покладатися на погоду, а нарощувати протиповітряну оборону, радіоелектронну боротьбу та удари по дронопортах. Такий підхід, за логікою автора, дає результат незалежно від сезону, тоді як сподівання на морозну погоду є ненадійним.
Серед російських моделей згадують «Герань-3», реактивну версію Shahed-136, яка розвиває швидкість 300–370 км/год. «Герань-4» має посилений планер, розвиває до 500 км/год і долає до 770 км. «Герань-5» схожа на крилату ракету, її швидкість близько 600 км/год, дальність близько 950 км. Турбореактивний «Бандероль» (S8000) летить зі швидкістю 620–650 км/год і має дальність близько 500 км. Різниця в характеристиках означає, що кожна модель потребує окремого підходу до виявлення та перехоплення.
Окремо йдеться про ретранслятори в Білорусі. Державна прикордонна служба України повідомила, що протягом тижня ретрансляторів там не фіксували. Раніше ДПСУ та Головне управління розвідки казали про їхню періодичну роботу, а ретранслятори потрібні для керування безпілотниками на великих відстанях. Спостереження за Білоруссю, за наявними даними, тривають, а загроза, як наголошують, не зникла.
Супутні новини стосуються зв'язку та фронту. У жовтні Starlink мав обмеження на фронті, що вплинуло на користування супутниковим інтернетом військовими. Компанія Militech Group представила LTE-модем «ГРІМ» як альтернативний канал зв'язку на випадок збоїв. Також 3–4 листопада Збройні сили України уразили два комплекси «Панцир» і вогневу групу в Криму, що свідчить про продовження ударів по засобах протиповітряної оборони противника.