Адміністрація Дональда Трампа оголосила про блокування поставок китайської біотехнологічної компанії BGI Group та її афілійованих структур, звинувачуючи їх у зв’язках із примусовою працею в західному регіоні Сіньцзян. Починаючи з четверга, Митна та прикордонна служба США не пропускатиме товари BGI Group, відомої технологіями генетичного секвенування, а також BGI Genomics і MGI Tech.
Міністерство внутрішньої безпеки США заявило, що ці компанії або закуповують матеріали в Сіньцзяні, або співпрацюють із регіональним урядом, щоб «наймати, перевозити, переміщати, приховувати чи отримувати примусову працю» представників переслідуваних етнічних груп, зокрема уйгурів. Внесення компаній до торговельного чорного списку відбувається на тлі того, що біотехнології стають ще одним напрямом економічного та технологічного суперництва між США і Китаєм. Міністерство фінансів США минулого тижня запропонувало нові обмеження на американські інвестиції в біотехнології, штучний інтелект і суперкомп’ютери, які потрапляли б до таких країн, як Китай.
Китай заперечив будь-які звинувачення у примусовій праці та назвав заборону актом «політичного маніпулювання» і «цькування під приводом захисту прав людини». У заяві Міністерства комерції Китаю, оприлюдненій у четвер вранці, зазначено, що ці рішення суперечать домовленостям, досягнутим лідерами двох країн, серйозно підривають стабільність торговельно-економічних відносин між Китаєм і США та порушують дух гуманізму. «Китай вживатиме необхідних заходів, щоб рішуче захищати свої інтереси», — наголосили у відомстві.
Ці торговельні кроки передують очікуваній наступного місяця зустрічі китайського лідера Сі Цзіньпіна з президентом США Дональдом Трампом у південному китайському місті Шеньчжень, де розташована BGI Group. Згодом Сі може прибути до Флориди на саміт лідерів G20 у грудні та вп’ яте за цей рік... точніше, вчетверте за цей рік зустрітися з Трампом, оскільки обидві сторони намагаються зберегти стабільність відносин під час торговельного перемир’я.
BGI Group відкинула звинувачення. У заяві в середу компанія зазначила, що «не вдавалася до жодної форми примусової праці», і додала, що рішуче виступає проти всіх її проявів. У Міністерстві внутрішньої безпеки повідомили, що BGI Group має контрольні пакети акцій у BGI Genomics і MGI Tech. Компанія довгий час наголошувала на своїй приватній власності та стверджувала, що не обслуговує пацієнтів у США і не має доступу до генетичних даних американців.
Протягом кількох років BGI Group викликає занепокоєння американських законодавців і посадовців, які побоюються, що її нібито зв’язки з китайським урядом та доступ до величезних масивів генетичних даних можуть загрожувати національній безпеці США та комерційним інтересам. Конгрес не ухвалив закон, який заборонив би BGI працювати з федерально фінансованими медичними закладами, однак наприкінці минулого року прийняв подібне положення без називання конкретних компаній. Ним передбачено скласти перелік «біотехнологічних компаній, що викликають занепокоєння». Пентагон відніс BGI Group, BGI Genomics і MGI Tech до китайських військових компаній, що тягне за собою репутаційні втрати.
У повідомленні в середу Міністерство внутрішньої безпеки посилалося на «достовірну інформацію, зокрема корпоративні та урядові звіти», які, за його словами, свідчать, що ці три компанії підтримували генетичне тестування в Сіньцзяні. «Збір і аналіз генетичного матеріалу сприяють стеженню, нагляду й утискам етнічних меншин з боку уряду Китайської Народної Республіки, зокрема огидній практиці примусової праці», — йдеться у заяві відомства.
Нові обмеження є частиною Закону про запобігання примусовій праці уйгурів, який тодішній президент Джо Байден підписав наприкінці 2021 року після звинувачень Пекіна в порушеннях прав людини щодо уйгурів та інших мусульманських меншин у Сіньцзяні. Китайська влада відкидає ці твердження як неправдиві та захищає свою політику в регіоні як боротьбу з тероризмом і забезпечення стабільності. У серпні адміністрація Трампа суттєво розширила чорний список за цим законом, додавши 43 китайські компанії, загалом 187 суб’єктів. Міністр внутрішньої безпеки Маркуейн Маллін пообіцяв захищати американських працівників від зниження зарплат і шахрайства з боку іноземних компаній, що використовують «рабську працю».