Wireva

Європа має гроші на оборону, але бракує часу і промисловості

Європейські країни витрачають рекордні суми на оборону, однак виробництво озброєнь відстає, а запаси ракет ППО недостатні. Українська війна показала, що Європі потрібні не лише фінанси, а й швидкість і спільні проєкти.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Європейські країни мають достатньо коштів на оборону, але виробнича база не встигає за потребами. За даними наведеного аналізу, торік країни ЄС витратили на оборону 418 млрд євро, на п'яту частину більше, ніж роком раніше, а цього року очікують 454 млрд, або 2,4% ВВП. Попри це, проблема полягає не в грошах, а в часі та промисловості.

Найбільш гостро стоїть питання протиповітряної і протиракетної оборони. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що її потрібно наростити вп'ятеро, а верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас визнала, що з виробництвом це «справжня проблема». Опитування GLOBSEC серед 280 компаній привело до висновку, що виклик тепер промисловий: бракує людей, сировини та єдиної сертифікації.

Купівля озброєнь також залишається фрагментованою. Країни закуповують у спільних закупівлях лише чверть техніки, тоді як орієнтир становить 35%, а мета до 2027 року — 40%. Держави продовжують орієнтуватися на власних виробників і власні бюджети, тому кількість різних платформ у Європі з 2014 року не зменшилася, а зросла майже на 10%. Більшість замовлень дістається десяткам найбільших компаній, що створює черги. Портфель замовлень Rheinmetall за рік зріс із 56,7 до 78 млрд євро, однак концерн знизив прогноз продажів на 2026 рік через затримки проєктів і приймання снарядів. У найбільших виробників замовлення розписані в середньому на п'ять років уперед, подекуди на дев'ять.

Окремо йдеться про ситуацію, яка склалася після того, як Європа почала передавати власні запаси Україні. Представники НАТО і ЄС закликають країни передати наявні ракети, а Україна залишилася без ППО. Бельгійський посадовець Олександр Маттелар поставив риторичне питання про те, скільки протибалістичних ракет-перехоплювачів ще мають європейські армії. Водночас, за його словами, щоб використати проти російського реактивного дрона F-35 чи Gripen, потрібна американська ракета AMRAAM, а отже залежність від США зберігається.

Начальник Сил оборони Бельгії, генерал Фредерік Вансіна, назвав кілька уроків, які Європа має винести з війни в Україні. Перший — ключова роль ППО: «Якщо ви не контролюєте повітря, то опиняєтеся в тому становищі, що зараз відбувається в Україні». Другий — швидкість промисловості недостатня: «Війни виграє промисловість». Третій урок стосується спільних проєктів: європейські компанії неохоче ділять інтелектуальну власність, а менші країни, як Чехія чи Болгарія, не допускаються до великих проєктів. Четвертий — відставання в програмному забезпеченні: європейського аналога американській платформі Palantir немає, а, за словами Вансіни, європейці закупівлями «йдуть на 10 років позаду технологічної кривої».

Вансіна також звернув увагу на вартість оборони. За його словами, використання ракети AMRAAM вартістю близько 2 мільйонів для збиття дронів «Шахед» вартістю 20 000 не було запланованим. Це ставить питання про економічну ефективність, а також про те, чи варто купувати нові винищувачі шостого покоління, якщо для їх озброєння бракує ракет.

Для України ця ситуація створює можливість стати не лише отримувачем допомоги, а й партнером Європи у сфері оборонної промисловості. Європейська проблема полягає у швидкості, спільних проєктах і виробництві, і саме тут український досвід війни має практичну цінність.

Same event, other desks

Story file →