У Нью-Йорку розпочинається загальна дискусія Генеральної асамблеї ООН, яка цього року відбувається на тлі низки невирішених міжнародних конфліктів. Центральною фігурою першого дня стане президент США Дональд Трамп, який виступить з промовою, але його імідж миротворця буде особливо затьмарений війною з Іраном, розпочатою майже сім місяців тому спільно з Ізраїлем.
Трамп планував обмежити іранську кампанію кількома тижнями, однак станом на кінець вересня тривалого врегулювання не видно. Головним каменем спотикання залишається контроль над стратегічно важливою Ормузькою протокою. Іран фактично паралізував судноплавство в цій морській артерії, критичній для міжнародної торгівлі нафтою, погрозами та атаками вже незабаром після початку війни. Це спричинило зростання світових цін на нафту й пальне — наслідок, який безпосередньо зачіпає багатьох глав держав і урядів, присутніх у Нью-Йорку.
Президент Ірану Масуд Пезешкіан, за повідомленнями іранських медіа, також прибув до Нью-Йорка, проте про можливу зустріч із Трампом наразі не повідомлялося. Водночас на полях Генеральної асамблеї заплановано зустріч Трампа з представниками країн Перської затоки, які найбільше постраждали від наслідків конфлікту. Експерти не очікують прориву від цих переговорів, хоча торік саме така зустріч у рамках тижня ООН стала відправною точкою для мирного плану Трампа щодо Гази.
Окрім іранського питання, у центрі уваги перебуватиме російська війна проти України. На вівторок заплановано зустріч Трампа з українським президентом Володимиром Зеленським, де йтиметься, зокрема, про можливе часткове припинення вогню, яке охопило б удари по енергетичних об'єктах та бойові дії на морі. Під час передвиборчої кампанії Трамп обіцяв завершити російську агресію за 24 години, проте посередницькі зусилля США досі не дали реального прогресу.
Ще однією важливою темою стане очікуване підписання угоди щодо Гренландії. Трамп неодноразово погрожував анексією цього данського територіального володіння, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО та поставило під сумнів єдність альянсу. Свої дії він обґрунтовував тим, що острів нібито не захищений від загроз із боку Росії та Китаю. Після тривалих суперечок США, Данія та Гренландія днями оголосили про прорив, і у вівторок має бути підписано відповідну угоду.
За словами Трампа, домовленість забезпечить США широкі повноваження та контроль над найбільшим островом світу. Данська та гренландська сторони поки що не підтвердили цих формулювань у повному обсязі, заявивши лише, що угода «також є доброю для НАТО та Європи». Деталі документа, ймовірно, стануть відомі саме в Нью-Йорку.
Крім того, на полях загальної дискусії Трамп уперше проведе спільну зустріч із прем'єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом та виконувачкою обов'язків президента Венесуели Дельсі Родрігес. США активізували співпрацю з Родрігес після затримання венесуельського лідера Ніколаса Мадуро під час військової операції в Каракасі в січні, зокрема щодо доступу до величезних нафтових запасів країни.
Першого дня дебатів також виступлять президенти Туреччини, Бразилії та Франції. Велика Британія, Франція й Канада планують окрему зустріч щодо додержавного рішення в ізраїльсько-палестинському конфлікті. Загалом очікується близько 120 глав держав і урядів, а кількість запланованих двосторонніх зустрічей перевищує 1500. Німеччину представлятимуть міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль, міністр довкілля Карстен Шнайдер та міністерка розвитку Реем Алабалі Радован.