Голова російського Центрвиборчкому Елла Памфілова заявила, що в ніч на 19 вересня виборча система Москви зазнала масштабної та інтенсивної кібератаки. За її словами, атака тривала практично безперервно всю ніч і станом на ранок продовжувалася.
Памфілова стверджує, що попри напад система дистанційного електронного голосування в Москві працює у штатному режимі, а сам процес голосування не переривався. Про це повідомив російський РБК із посиланням на голову ЦВК РФ.
Напередодні голова Московської міської виборчої комісії Ольга Кириллова також заявляла, що атаки на систему електронного голосування стали серйознішими, а технічні фахівці відбивають їх цілодобово. За її словами, навантаження на систему зросло порівняно з попередніми кампаніями.
Памфілова додала, що кількість, інтенсивність і складність кібератак на російську виборчу систему зросли порівняно з президентською кампанією 2024 року. Вона не навела конкретних даних про походження атак чи кількість спроб зламу.
У Росії 18–20 вересня проходять вибори до Держдуми. Голосування супроводжується посиленими заходами безпеки, а електронне голосування в Москві є однією з ключових складових виборчого процесу.
На тимчасово окупованій частині Херсонської області росіяни проводять псевдовибори до Держдуми РФ із тематичними дільницями, стилізованими під різні історичні епохи — від Російської імперії до післявоєнного СРСР. Такі дії не визнаються міжнародною спільнотою.
Заяви про кібератаки на виборчу інфраструктуру Москви з'явилися на тлі ширшого занепокоєння в Європі щодо можливих гібридних дій Росії. Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що Вільнюс має ту саму розвідувальну інформацію про можливі російські операції «під чужим прапором», що й інші країни регіону та союзники.
За словами Будріса, він обговорював ці дані з генеральним секретарем НАТО, його заступником та командувачами збройних сил європейських країн, щоб переконатися в однаковій оцінці можливої загрози. Він наголосив, що публічні попередження європейських політиків є частиною скоординованої кампанії, мета якої — показати Москві готовність союзників реагувати на провокації.
Окремо президент Латвії Едгарс Рінкевичс в інтерв'ю The Guardian зазначив, що технології повітряної війни розвиваються швидше, ніж оборонні можливості НАТО. За його словами, системи протиповітряної оборони, захисту від дронів та протиракетної оборони мають серйозні проблеми, і це стосується не лише Європи, а й України.
Таким чином, заяви російських посадовців про кібератаку на виборчу систему Москви з'являються в ширшому контексті зростання кіберзагроз і гібридних викликів у регіоні. Водночас офіційних підтверджень масштабів і наслідків атаки з незалежних джерел немає.