Голова російського Центрвиборчкому Елла Памфілова заявила, що виборча система Москви зазнала масштабної та інтенсивної кібератаки. За її словами, атака тривала практично безперервно всю ніч на 19 вересня і станом на ранок продовжувалася. Водночас посадовиця стверджує, що система дистанційного електронного голосування працює у штатному режимі, а сам процес голосування не переривався.
Про це повідомив російський РБК із посиланням на Памфілову. Вона також заявила, що кількість, інтенсивність і складність кібератак на російську виборчу систему зросли порівняно з президентською кампанією 2024 року. За словами голови ЦВК, технічні фахівці продовжують відбивати атаки.
Напередодні голова Московської міської виборчої комісії Ольга Кириллова також заявляла, що атаки на систему електронного голосування стали серйознішими, а технічні спеціалісти відбивають їх цілодобово. Таким чином, про безперервний характер кібератак на виборчу інфраструктуру Москви російські посадовці повідомляють уже не вперше за час поточної кампанії.
У Росії 18–20 вересня проходять вибори до Держдуми. Саме на тлі цього голосування й лунають заяви про масштабні кібератаки на систему дистанційного електронного голосування в Москві. Російські посадовці наполягають, що інфраструктура витримує навантаження і не дає збоїв, які могли б вплинути на волевиявлення виборців.
Варто зазначити, що вибори до Держдуми РФ відбуваються і на тимчасово окупованих територіях України. Зокрема, на тимчасово окупованій частині Херсонської області росіяни проводять псевдовибори до Держдуми РФ, організовуючи тематичні дільниці, стилізовані під різні історичні епохи — від Російської імперії до післявоєнного СРСР. Ці дії не визнаються Україною та міжнародною спільнотою як законні вибори.
Заяви про кібератаки на виборчі системи Росії з'являються на тлі ширшого контексту зростання гібридних загроз у Європі. Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що Вільнюс має ту саму розвідувальну інформацію про можливі гібридні атаки Росії, що й інші країни регіону та союзники. Йдеться, зокрема, про можливу російську операцію «під чужим прапором».
«Хочу всіх запевнити, що Литва має ту саму розвідувальну інформацію, що й інші країни регіону та країни, які розмістили тут свої сили», — наголосив Будріс. За його словами, він обговорював цю інформацію з генеральним секретарем НАТО, його заступником та командувачами збройних сил європейських країн, щоб переконатися, що союзники однаково оцінюють можливу загрозу.
Міністр додав, що публічні попередження європейських політиків про можливі дії РФ є частиною скоординованої кампанії. Їхня мета — показати Москві, що союзники готові реагувати на провокації та не дозволять розраховувати на відсутність колективної відповіді НАТО. «Тому й публічні заяви політиків я вважаю частиною скоординованої кампанії, мета якої — попередити Росію, щоб вона не намагалася щось робити в надії, що це не задіє 5 статтю і не викличе ескалацію», — пояснив глава МЗС Литви.
Водночас литовський міністр заявив, що країни регіону вже продемонстрували здатність виявляти та припиняти подібні операції, а також встановлювати їхніх виконавців і замовників. «Росія не сховається. Треба лише уникнути негативних наслідків. Сьогодні ситуація не змінилася», — підсумував Будріс.
Раніше прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що найближчі тижні та місяці можуть стати періодом активних дій Росії. Він також не виключав, що ескалація з боку РФ може поширитися на польську територію. У Бюро національної безпеки Польщі заявили, що російські спецслужби активізували дії проти європейської інфраструктури, яка забезпечує допомогу Україні. Серед потенційних цілей назвали залізницю, мости та прикордонні переходи.
Тим часом Литва підготувала план евакуації мешканців Вільнюса на випадок військової загрози чи масштабної кризи. Одним із напрямків виїзду має стати Польща, яку також готують до ролі транзитного коридору для мешканців країн Балтії. Ці заходи свідчать про те, що країни регіону готуються до можливих провокацій та гібридних дій з боку Росії.