Роботодавець не має права вимагати від працівника закладу освіти залишати безпечне місце під час повітряної тривоги, щоб вчасно прибути на роботу. Про це нагадав Офіс освітнього омбудсмена, реагуючи на випадки, коли педагогів зобов'язують бути в школі вже на момент початку робочого дня незалежно від того, чи триває тривога.
Такі вимоги зазвичай пояснюють необхідністю одразу розпочати роботу після завершення небезпеки. Однак, як наголошують в офісі омбудсмена, жодні організаційні міркування не можуть переважати над правом людини на здорові та безпечні умови праці. Стаття 2 Кодексу законів про працю прямо забороняє роботодавцю вимагати виконання роботи в умовах, що становлять явну небезпеку для життя чи здоров'я працівника.
Якщо через повітряну тривогу педагог запізнився на роботу, така обставина може бути визнана поважною причиною відсутності. Чинне законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин, тож, за роз'ясненням Міністерства юстиції, оцінювати потрібно те, наскільки обставини об'єктивно перешкоджали працівнику прибути на роботу і чи міг він самостійно їх усунути. Повітряна тривога належить саме до таких обставин.
Відсутність на робочому місці в цей період вважається поважною, якщо вона пов'язана з необхідністю перебувати в укритті. До цього часу може включатися й період, потрібний для переміщення до укриття та повернення з нього. За можливості працівник має повідомити керівника про причину відсутності.
Окремо омбудсмен звертає увагу на ситуації, коли в закладі немає обладнаного укриття, де працівник міг би безпечно продовжувати виконувати обов'язки. У такому разі перебування в безпечному місці під час тривоги також є цілком обґрунтованим.
Наявність укриття має враховуватися під час організації роботи. На підприємстві або в установі має бути визначений алгоритм дій чи правила поведінки працівників у разі надзвичайної ситуації. Якщо такого документа немає, слід діяти за загальними правилами поведінки під час повітряної тривоги в умовах воєнного стану. Водночас сама лише наявність укриття не дає роботодавцю права вимагати від працівника прямувати до нього з небезпечного місця під час уже оголошеної тривоги.
Поза освітнім процесом укриття закладу освіти може використовуватися не лише учасниками освітнього процесу, тому доступ до нього мають мати всі люди, які мають на це право. Відповідальні за укриття особи зобов'язані контролювати можливість доступу до захисної споруди.
За незабезпечення доступу до укриття передбачений адміністративний штраф від 1700 до 3400 гривень. За порушення умов експлуатації захисних споруд — від 2550 до 5100 гривень, а за повторне порушення протягом року — до 8500 гривень. За невиконання вимог ДСНС штраф становить від 3400 до 6800 гривень.
Якщо недопуск до укриття або його неналежний стан призвів до травмування чи загибелі людей під час повітряної тривоги, може наставати кримінальна відповідальність — позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
За обслуговування та експлуатацію захисних споруд відповідає балансоутримувач — власник споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі. Офіс освітнього омбудсмена наголошує, що заходи цивільного захисту в громаді мають бути належним чином організовані та не можуть покладатися на педагогів із порушенням їхніх трудових прав.
Для обслуговування укриттів створюються відповідні формування цивільного захисту або призначаються відповідальні особи. Працівників залучають до таких формувань виключно на добровільній основі, за умови відповідності вимогам щодо віку, цивільної дієздатності та стану здоров'я. Умови виконання цих обов'язків та порядок заохочення визначаються колективними договорами й окремими наказами керівників.
Якщо працівника змушують залишати безпечне місце або виконувати роботу в небезпечних умовах, він може звернутися до профспілки, Державної служби України з питань праці або Національної поліції. Важливо також за можливості повідомляти керівника про причину відсутності та фіксувати вимоги роботодавця, якщо вони суперечать правилам безпеки.
Окремо в офісі омбудсмена зазначили, що ухвалена 4 вересня 2026 року постанова Кабінету міністрів №1092, яка визначила червоний та жовтий рівні загрози залежно від засобів повітряного нападу, не змінила порядок дій працівників закладів освіти під час повітряної тривоги. Під час «жовтого» рівня загрози освітній процес у школах переривається, а учні та працівники мають перейти до укриття. Якщо укриття не вміщує всіх, школа може запровадити змішане або позмінне навчання, щоб кількість людей у будівлі відповідала місткості захисної споруди.