Чинна президентка Болгарії Іліяна Йотова перемогла у другому турі президентських виборів, який відбувся 1 листопада. Вона виступає за діалог із Росією і проти військової допомоги Україні. За даними Центральної виборчої комісії, після підрахунку майже 99,56% голосів її пара з кандидатом у віце-президенти Кирилом Вілчевим набрала 57,69%.
Її головний опонент Андрій Гюров, колишній прем'єр-міністр, який підтримує Україну та орієнтацію на Захід, отримав 39,35% голосів разом із кандидатом у віце-президенти Георгієм Кандевим. Ще 2,96% виборців обрали варіант «не підтримую нікого». Гюров визнав результати й заявив: «Приймаємо результати такими, якими їх побачили. Так проголосували громадяни Болгарії. Нічого не було дарма, і найкраще ще попереду».
Йотова стала главою держави після того, як у січні 2026 року президент Румен Радєв оголосив про відставку після майже дев'яти років правління. 23 січня Конституційний суд достроково припинив його повноваження, і Радєв став першим президентом Болгарії, який добровільно залишив посаду до закінчення терміну. Після цього повноваження перейшли до віце-президентки Йотової, яка до того часу тимчасово виконувала обов'язки глави держави.
За даними болгарської Національної телерадіокомпанії (БНТ) та агентства БТА, станом на ранок було опрацьовано понад 92% протоколів дільничних виборчих комісій, і Йотова випереджала Гюрова майже на 18 відсоткових пунктів. За попередніми підрахунками, за Йотову проголосували понад 1 022 000 виборців, а за Гюрова — понад 707 000. Варіант «не підтримую нікого» обрали близько 52 800 осіб.
Йотова була явною фавориткою опитувань ще на початку виборчої кампанії. Як соратниця Радєва вона чітко асоціювалася з ним і з політичною силою «Прогресивна Болгарія», тож їй довелося відповідати і за іміджеві проблеми влади. Видання «Європейська правда» зазначало, що політика цієї партії відзначилася суперечливими діями щодо західних партнерів та України, наступом на свободу слова, перешкоджанням журналістській діяльності та відсутністю реакції на атаки російських дронів на комерційні кораблі у виключній економічній зоні Болгарії.
Гюров, за ініціативи якого навесні була підписана безпекова угода з Україною, представляв євроатлантичну та проукраїнську опозицію. Його підтримала коаліція «ПЗ-ДБ», до якої входять партії «Продовжуємо зміни» та «Демократична Болгарія». Його програма передбачала зближення з партнерами по ЄС і НАТО та активнішу боротьбу з російською загрозою. Фактично на виборах протистояли два різні курси країни: продовження політики, пов'язаної з Радєвим, і європейсько-атлантична орієнтація.
Перший тур, що відбувся 25 жовтня, відзначився низькою явкою виборців. Тоді Йотова набрала 34,6% голосів, а Гюров — 31,9%. Напередодні другого туру колишні прем'єр-міністри та міністри Болгарії закликали виборців голосувати за проукраїнського кандидата, що свідчило про занепокоєння частини політичного істеблішменту результатом.
Після оприлюднення попередніх даних Гюров публічно визнав поразку, а його заява стала одним із головних моментів ночі виборів. Водночас результат другого туру означає, що Йотова отримає повноваження глави держави у ситуації, коли її політичне походження й позиція щодо війни в Україні залишаються у центрі уваги як всередині Болгарії, так і в ЄС та НАТО.