Гроші на закупівлю енергетичного обладнання в регіонах України є, однак знайти постачальників, які готові працювати в цих умовах, дедалі складніше. Про це свідчить дослідження AIN, у якому проаналізовано закупівлі енергообладнання через систему Prozorro. Місцеві громади шукають генератори, літієві батареї, системи безперебійного живлення та автономні енергетичні рішення, проте не завжди можуть їх отримати.
Найбільший платоспроможний попит на складну електроніку та ДБЖ зафіксовано в Києві та Київській області. Натомість Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області приваблюють довгострокові інвестиції у сонячну та вітрову генерацію. Так, в Івано-Франківській області діють 51 активний лот на автономні енергосистеми загальною сумою 48,8 млн гривень. Такий розподіл свідчить про те, що попит і спроможність платити значно відрізняються залежно від регіону.
Найактивніше на ринку нагальних закупівель працюють Дніпропетровська та Харківська області, які залучили та витратили найбільше коштів на термінові потреби. Саме тут проявляється головна проблема: частина тендерів не завершується. У Харківській області скасували тендер на генератори на 2,4 млн гривень та закупівлю електроніки на 250 тисяч гривень. За словами учасників ринку, підрядників бракує, а постачальники уникають доставки на лінію фронту та тривалого монтажу, що робить такі замовлення для них невигідними.
Ще яскравіший приклад — Вінницька область. Закупівлі аварійного живлення на 126,5 млн гривень були скасовані або не відбулися через відсутність учасників. Завершено лише закупівель на 66,9 тисячі гривень, ще близько 53 млн гривень перебувають в обробці, тобто їхня доля поки невідома. У Тернопільській області скасували закупівлю генераторів на 3,5 млн гривень і електроніки на 461 тисячу гривень. Таким чином, сумарно у трьох регіонах тендери на кілька десятків мільйонів гривень залишилися без результату.
Невдалі тендери мають прямі наслідки для замовників: кошти, передбачені на обладнання, залишаються нерозподіленими, а потреба в енергозабезпеченні нікуди не зникає. Це особливо відчутно на тлі того, що українська енергомережа зараз переживає найбільшу трансформацію в бік розподіленої мережі, коли генерація дедалі частіше розміщується ближче до споживачів. Для громад це означає, що без надійних постачальників перехід до автономних рішень може затягуватися.
Дослідження AIN, презентоване 21 жовтня, спиралося на понад 45 джерел. Серед них дані Укренерго, НКРЕКП, Державної служби статистики, Міненерго та OECD NEA. Проєкт підтримали банк UGB Ukrgazbank, компанії Ecotech Invest та KTS Engineering.