Спецпредставник президента США Джаред Кушнер пропонує поєднати переговори про припинення війни в Україні з питаннями європейської безпеки. Як повідомляє The Washington Post, він розглядає як орієнтир модель Ради НАТО–Росія, створену після завершення Холодної війни. Цей формат було призупинено у 2014 році після вторгнення Росії в Україну та захоплення Криму, і відтоді він фактично не працює.
За задумом Кушнера, відновлена рада мала б проводити регулярні консультації з питань безпеки та діяти через канали зв'язку, які дозволили б уникати криз у найгостріші моменти. Окремо він говорить про більшу військову прозорість і заходи, спрямовані на запобігання ескалації. Ідея виходить за межі самих переговорів про припинення вогню і передбачає довгострокову систему стримування напруги між Заходом і Росією, а не разову домовленість.
Європейські союзники Сполучених Штатів, однак, висувають іншу послідовність. Вони вимагають спершу перемир'я в Україні і лише потім переходу до ширших безпекових домовленостей. Європейські чиновники, за інформацією видання, визнають ризики запропонованого Кушнером підходу, але вважають, що участь у таких консультаціях краще, ніж дистанціювання від них. Загалом у європейських столицях panuє широка згода щодо порядку дій: спершу перемир'я, потім безпека.
Водночас у Європі висловлюють скепсис і занепокоєння через можливість того, що її інтереси відсунуть на другий план у двосторонніх домовленостях між Вашингтоном і Москвою. Європейська сторона готова до діалогу з Росією, однак лише після припинення вогню. Саме тому позиція Кушнера стала предметом обговорення на тлі підготовки до наступних переговорів, а європейські столиці уважно стежать за тим, яке місце в них відводитиметься їхнім інтересам.
Тристороння зустріч делегацій США, України та Росії запланована в Абу-Дабі на 10–11 листопада. Українську делегацію очолить керівник Офісу президента Кирило Буданов. Російську групу очолить Володимир Мединський, який вперше на цих переговорах замінює Сергія Рябкова. Президент України Володимир Зеленський наголошує, що гарантії безпеки є ключовим питанням переговорів, і без їх чіткого визначення говорити про сталий мир, на його думку, складно.
Президент США Дональд Трамп заявляє про можливість близької «великої угоди», яка може охопити Україну та Європу. Він не назвав її умов і термінів, а деталі публічно не оприлюднені. Наразі незрозуміло, як така угода співвідноситься з пропозицією про відновлення Ради НАТО–Росія і чи буде Європа залучена до її розроблення на рівних засадах.
Пропозиція Кушнера, таким чином, відкриває дискусію про те, чи може безпекова архітектура Європи бути предметом переговорів без участі самих європейських держав. Питання залишається відкритим, і подальший хід подій, за оцінкою європейських дипломатів, покаже, чи переросте ідея в конкретні механізми.