Український виробник дронів 3DTech розробив систему керування групою оптоволоконних безпілотників Hydra, яка дозволяє одночасно підключати до п'яти бортів і керувати ними з одного пульта. Водночас, як розповів в інтерв'ю керівник R&D компанії Ілля Філімонов, під час запуску групи дронів існує ризик того, що оптоволокно може заламатися, обірватися або переплутатися між бортами.
«Так, такий ризик існує — як і ризик заломів чи обривів кабелю», — підтвердив Філімонов. За його словами, оптоволокно є фізичною лінією зв'язку, тому на його роботу впливають не лише характеристики комплексу, а й організація польоту та умови прокладання волокна. Різкі маневри, перетин траєкторій або контакт волокна з перешкодами створюють додаткове механічне навантаження й можуть призвести до пошкодження. Додаткові ризики виникають через неправильне прокладання волокна на маршруті, наприклад у разі механічного пошкодження транспортом чи іншими об'єктами. Також на стан і роботу волокна можуть впливати погодні умови.
Саме тому, за словами Філімонова, після отримання комплексу підрозділ проходить навчання з пілотами компанії. Їм пояснюють не лише можливості «Гідри», зокрема одночасну роботу до п'яти бортів, а й особливості її експлуатації. Правильна організація запуску, прокладання волокна та польотів допомагає мінімізувати такі ризики.
Система також моніторить якість оптоволоконного зв'язку. За словами розробника, проблеми видно ще до польоту. «Якщо у них буде пошкоджений порт, або пошкоджене волокно, або котушка, або погано вставлені конектори — це буде видно ще перед польотом, і вони зможуть швидко це усунути за рахунок моніторингу бюджету лінії», — пояснив Філімонов.
Компанія 3DTech запустила серійне виробництво оптоволоконних дронів у травні 2024 року, а восени вони показали результат на полі бою. Для поступової відмови від китайської сировини компанія почала використовувати італійську оптику. Це волокно тонше й дозволяє збільшувати бойову частину дронів. «Вона легша і більш еластична до заломів. У неї показники набагато кращі, ніж у китайського волокна», — розповів Філімонов.
Станція вже доступна військовим на маркетплейсах Brave1 Market та DOT-Chain, компанія виробляє десятки таких станцій на місяць. Кожен борт отримує власний ID, що дозволяє виводити п'ять окремих відеопотоків одночасно. Кодифіковано дрони на 15, 20, 23 та 30 кілометрів. Наразі станцію готують до бойового тесту з віддаленим керуванням через Starlink.
Розробка перехоплювачів, за словами Філімонова, не призупинена, а рішення проти ворожих реактивних дронів поки не розробляють.
Тим часом вимоги до дронів на оптоволокні залишаються предметом дискусій у галузі. CEO NAUDI Сергій Гончаров назвав проблемною процедуру закупівлі таких дронів. Він наголосив, що тактико-технічні характеристики мають визначатися колегіально з підприємствами, щоб їх не «заточували» під когось одного.
Наприкінці серпня Агенція оборонних закупівель ДОТ оголосила про закупівлю ударних і розвідувально-ударних БпЛА з модулем волоконно-оптичного зв'язку. 20 серпня агенція розіслала виробникам запит на комерційні пропозиції за 52 лотами поза системою Prozorro, відвівши на підготовку чотири робочі дні.