Українські оборонні виробники входять у зимовий період із кількома серйозними ризиками одночасно. Про це в інтерв’ю розповів CEO компанії 3DTech Олексій Жулінський, який окреслив головні виклики для галузі: перебої з електропостачанням, невизначеність із замовленнями на межі бюджетних років, виснаження команд і залежність від імпортних компонентів.
Перший ризик — енергетика та безпека. За словами Жулінського, компанія має бути готовою до перебоїв зі світлом, додаткових витрат на тепло та загалом складніших умов роботи взимку. При цьому стійкість підприємства залежить не лише від самої компанії, а й від стабільності постачальників і логістики. Це означає, що навіть за наявності власних генераторів виробництво може зупинитися через збої в суміжних ланках.
Другий виклик — фінансування на переході між бюджетними роками. Виробникам важливо завчасно розуміти, які замовлення чекають на початку наступного року, адже виробництво не може зупинитися на кілька місяців. Потрібно платити зарплати, утримувати потужності, закуповувати компоненти. Невизначеність у цьому питанні створює додатковий тиск на підприємства, які працюють у безперервному режимі.
Третій ризик — люди. «Тривала робота в умовах війни, яка триває уже 12-й рік, виснажує команду, а взимку ще додаються побутові труднощі. Тому ми вже зараз пріоритетно думаємо про те, як забезпечити команді можливість стабільно працювати за різних сценаріїв розвитку ситуації», — розповів Жулінський. За його словами, галузь уже відчуває дефіцит інженерів, технологів, працівників виробництва — як досвідчених, так і тих, кого можна навчити під потреби конкретного виробництва, — а також сильних керівників. Виробники конкурують між собою за людей, а підготовка нового фахівця займає час.
Окремо CEO наголосив на готовності продукції до зимових умов. Це потрібно перевіряти завчасно, враховуючи у вимогах до продукції, тестуванні, контролі якості та зворотному зв’язку з військовими. Такий підхід дозволяє виявляти слабкі місця до того, як техніка потрапить на фронт.
Для галузі загалом Жулінський виділив чотири основні виклики: безпека, люди, передбачуваність замовлень і залежність від імпортних компонентів. Безпека виробництва, за його словами, починається із захисту людей. Укриття, енергетична стійкість і можливість відновити роботу після надзвичайної ситуації потребують значних інвестицій і системної співпраці бізнесу й держави.
Кадрове питання залишається одним із найгостріших. За словами CEO, ці треки йдуть паралельно з навчанням і розвитком людей усередині галузі та залученням ветеранів, які мають практичний досвід і розуміння потреб фронту. Водночас роботодавці мають створювати умови для їхньої роботи, а система — адаптуватися під потреби ветеранів, а не вимагати від них підлаштовуватися під неї.
У співпраці з державою ключовою Жулінський назвав передбачуваність. «Нам потрібне розуміння обсягів, строків і фінансування хоча б на півроку вперед. Це дозволяє відповідально наймати людей, інвестувати в обладнання й планувати закупівлі», — каже він. Потребу в довшому горизонті планування озвучують і галузеві асоціації. Виконавчий директор Української Ради зброярів Ігор Федірко наголосив, що держава має ставити виробникам завдання не лише на сьогодні, а й на шість, дев’ять чи дванадцять місяців наперед.
Четвертий виклик — компоненти. Для напряму 3DTech особливо важливе оптоволокно, а залежність від обмеженого кола закордонних постачальників створює ризики для всієї галузі. Локалізація та розвиток українських постачальників, на думку CEO, мають бути частиною довгострокової промислової політики. Питання прозорості й термінів закупівель, зокрема дронів із волоконно-оптичним зв’язком, також залишається предметом дискусій у галузі.