Очікування від першого тристороннього раунду переговорів між Україною, США та Росією в Абу-Дабі, який відбудеться 10–11 листопада, мінімальні. Про це заявив народний депутат і член української делегації Давид Арахамія, пояснюючи, на що варто розраховувати. За його словами, сам факт відновлення перемовин уже є кроком уперед, а українська сторона покладає основні сподівання на другий раунд.
Переговори були призупинені приблизно на дев’ять місяців. Серед причин попередніх зупинок Арахамія назвав відмову України від територіальних поступок, а також війну США й Ізраїлю з Іраном, яка відволікла увагу міжнародних партнерів від українського напряму. Цього разу, за його словами, основна увага буде приділена гарантіям безпеки та деескалації. Водночас, за наявною інформацією, питання припинення вогню в порядку денному не стоїть, тож очікувати на швидке перемир’я від першої зустрічі не варто.
Американську сторону очолюють спецпосланець Стівен Віткофф і Джаред Кушнер. Українську делегацію складають Рустем Умеров, Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Петро Скібіцький і Давид Арахамія. Арахамія наголосив, що Сполучені Штати діють симетрично і не стають на чийсь бік, що, за його оцінкою, є важливим для довіри до посередницької ролі Вашингтона. Франція заявила, що братиме участь у переговорах, водночас Кремль відкидає присутність європейських держав за столом. Напередодні зустрічі Кушнер провів окрему нараду з європейськими та натовськими партнерами, щоб узгодити позиції союзників.
Представниця Європейського Союзу Кая Каллас наголошувала, що будь-яка домовленість потребуватиме залучення ЄС для її реалізації. Це, за її логікою, означає, що без європейського чинника навіть досягнуті домовленості залишаться лише на папері. Аналітики в цілому не очікують прориву до весни, оскільки позиції сторін залишаються далекими одна від одної. Росія, за наявною інформацією, не пом’якшує своїх вимог і не демонструє зацікавленості у припиненні вогню. Водночас Москва підтвердила, що безпека України є центральною темою майбутніх переговорів, що можна розглядати як визнання ваги питання, але не як ознаку компромісу.
Окремим контекстом є удари українських сил по російських нафтопереробних заводах, мета яких, за повідомленнями, полягає в тому, щоб підірвати нафтові доходи Росії. Ця тактика є частиною ширшої стратегії тиску, яку Україна підтримує на тлі переговорів. Президент США Дональд Трамп, за даними, натякав, що ширша угода може вийти за межі українського питання і охопити інші сфери відносин між великими державами. Напередодні переговорів, 5 листопада, Трамп зустрівся з представником Путіна Кирилом Дмитрієвим, що стало одним із сигналів активізації американського посередництва.