У Абу-Дабі 10–11 листопада відбудуться тристоронні переговори за участі делегацій України, США та Росії. Це перша така зустріч із лютого, після майже дев’ятимісячної паузи. Переговори стануть новим майданчиком для обговорення безпекових домовленостей після завершення війни.
Від американської сторони переговори очолюють спеціальний посланець Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Кушнер повідомив про окремі зустрічі, які відбудуться перед самими переговорами. Вони стосуватимуться української сторони, а також представників ЄС, НАТО, Німеччини, Франції, Великої Британії та Італії. Таким чином, європейські партнери отримають можливість узгодити позиції ще до початку тристоронніх консультацій.
Українську делегацію очолює Рустем Умєров, керівник Служби зовнішньої розвідки. До її складу входять Буданов, Арахамія, Кислиця та Скібицький. Склад російської делегації в джерелах не підтверджено. Кремль заперечив участь європейських країн у переговорах. Франція заявила, що буде присутньою, однак речник Кремля Дмитро Пєсков це спростував. Європейські держави також не мають єдиної позиції щодо рівня свого представництва. Саме це ускладнює формування спільного підходу до майбутніх домовленостей.
Кая Каллас наголосила, що будь-яка домовленість потребуватиме участі ЄС для її реалізації. Це означає, що навіть за наявності двосторонніх чи тристоронніх угод їхнє втілення в життя залежатиме від європейського залучення, зокрема у сфері гарантій і фінансування відновлення.
За даними джерел, порядок денний охоплює післявоєнні безпекові механізми, деескалацію та гуманітарні питання. Чотири пріоритети США включають припинення вогню, гарантії безпеки, план економічного відновлення та гуманітарні кроки. Водночас, за інформацією The New York Times, питання припинення вогню не входить до порядку денного. Це помітно відрізняє очікування від реальних цілей зустрічі.
Переговори раніше буксували через відмову України йти на територіальні поступки. Ця позиція залишається ключовою перешкодою для просування процесу. Аналітики не очікують прориву раніше весни, тож перші результати, імовірно, будуть обмеженими й поетапними.
Трамп заявив, що широка угода може виходити за межі України та стосуватися ширшого кола питань міжнародної безпеки. Він зустрічався з посланцем Путіна Кирилом Дмитрієвим 5 листопада, що стало одним із сигналів активізації контактів навколо переговорного процесу.
Зеленський застеріг, що американський підхід до європейської безпеки може нести ризики як для Європи, так і для України. Його заява відображає побоювання, що рамки, запропоновані Вашингтоном, можуть не враховувати інтереси безпосередніх учасників конфлікту. Невідомо, чи участь Росії пом’якшить її вимоги щодо завершення війни, тож результати переговорів залишаються непередбачуваними.