Сервіс, який допомагає впізнавати людей за фотографією, залишив у відкритому доступі базу даних із дев’ятьма мільйонами знімків облич. Інцидент виявили дослідники з кібербезпеки, які натрапили на незахищений вебресурс під час рутинного сканування інтернету. База містила фотографії реальних людей, які могли бути зібрані без їхньої згоди, що створює серйозні загрози для приватності.
За попередніми даними, йдеться про платформу, що використовує технології розпізнавання облич для пошуку людини за світлиною. Такі сервіси зазвичай аналізують риси обличчя, порівнюють їх із наявними зображеннями та видають збіги. Однак у цьому випадку доступ до бази не був захищений паролем або іншими механізмами автентифікації, тож будь-хто з доступом до інтернету міг переглядати та завантажувати дані.
Експерти з кібербезпеки наголошують, що такі витоки становлять особливу небезпеку, оскільки біометричні дані, на відміну від паролів, не можна змінити. Якщо фотографії облич потрапляють у руки зловмисників, їх можна використати для створення фейкових акаунтів, обходу систем біометричної автентифікації або для стеження за конкретними людьми. Крім того, відкриті бази даних часто стають джерелом для навчання алгоритмів розпізнавання облич без відома людей, чиї зображення використовуються.
Це не перший подібний випадок у галузі. Раніше дослідники вже виявляли відкриті бази даних із мільйонами фотографій, зібраних із соціальних мереж, сайтів знайомств та інших публічних джерел. У багатьох випадках власники сервісів навіть не підозрювали, що їхні дані доступні стороннім особам, оскільки проблема полягала в неправильній конфігурації хмарних сховищ або серверів.
Фахівці рекомендують компаніям, які працюють із біометричними даними, регулярно перевіряти рівень захисту своїх систем, впроваджувати багатофакторну автентифікацію та шифрування. Водночас користувачам радять бути обережними з публікацією власних фотографій в інтернеті, оскільки навіть знімки, опубліковані в закритих акаунтах, можуть опинитися в руках третіх осіб.
Поки що невідомо, чи повідомили дослідники власників сервісу про виявлену вразливість і чи вжили вони заходів для закриття доступу. Історія знову порушує питання про необхідність суворішого регулювання збору та зберігання біометричних даних, адже технології розпізнавання облич дедалі активніше використовуються як у комерційних сервісах, так і в державних системах.
Ситуація також демонструє, що навіть відносно невеликі компанії можуть стати джерелом масштабних витоків, якщо не приділяють достатньо уваги кібербезпеці. Для користувачів це означає, що їхні персональні дані можуть опинитися під загрозою навіть тоді, коли вони користуються популярними та на перший погляд надійними сервісами.