Раптовий візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, який тривав лише кілька годин, поставив Кремль перед необхідністю пояснювати цю подію. Офіційний представник Кремля Дмитро Пєсков заперечив факт зустрічі з Володимиром Путіним, хоча російський президент того дня скасував заплановані заходи, а автомобіль американського гостя проїхав через центр столиці. Голова російської зовнішньої розвідки Сергій Наришкін назвав візит «звичайним робочим контактом», однак згодом з’ясувалося, що Реткліф, імовірно, зустрічався не з ним, а з головою ФСБ Олександром Бортниковим, давнім соратником Путіна.
У російському телепросторі всю неделю тривали спроби применшити значення візиту. Пропагандисти відкидали саму думку про те, що американці могли привезти Путіну попередження чи ультиматум, натомість нав’язували глядачам версію про обмін інформацією або прохання Вашингтона знизити інтенсивність атак на Україну. Такий образ ЦРУ як прохача, на думку аналітиків, краще вписується в кремлівську картину світу.
Паралельно російська пропаганда активно розкручує тему Калінінграда. У студіях політичних ток-шоу лунають бездоказові твердження, що НАТО нібито готує напад на російську ексклаву, а Фінляндія планує превентивний удар. За цими сценаріями, Альянс хоче знищити військовий потенціал Калінінграда, і лише брак коштів поки що стримує його від великої війни проти Росії. «Загниваючий колективний Захід», за версією пропагандистів, уже шукає необхідні ресурси.
У відповідь на цю нібито загрозу член комітету Держдуми з оборони Андрій Колесник заявив, що Росія готова до радикальних дій. Він запевнив, що Москва не має агресивних намірів, але володіє засобами, аби «охолодити будь-якого гарячоголова». За його словами, іноді доводиться «запалювати факел війни», щоб противник усвідомив можливі наслідки.
Така риторика, зазначають спостерігачі, перетворює потенційну агресію на «вимушену оборону». Якщо станеться військове загострення, Росія зможе представити свої дії як захист Калінінграда, а не як напад. Цей прийом не новий: вторгнення в Україну кремлівська пропаганда від самого початку подає як акт самооборони.
На східному фланзі НАТО, особливо в балтійських країнах, місяцями зростає занепокоєння через можливе розширення війни за межі України. У лексиконі європейських дипломатів і розвідників з’явився термін «горизонтальна ескалація» — географічне поширення конфлікту. Російсько-білоруські ядерні навчання та нові напруження навколо Калінінграда лише посилюють ці побоювання. Нещодавно Москва провела в ексклаві навчання з мобілізації, що стало ще одним сигналом для Заходу.